Макроекономіка
Інституціональне - частина працездатного населення не поспішає працевлаштовуватися, що обумовлено надмірними соціальними виплатами.
Циклічне - виникає внаслідок циклічного спаду виробництва. У фазі піднесення економічного розвитку країни циклічне безробіття дорівнює нулю. За даної умови формується природний рівень безробіття.
Рівень безробіття є важливим економічним показником. Проте його не можна розглядати ізольовано від інших макро- економічних показників, які характеризують ефективність національної економіки. Безробіття зумовлює значні матеріальні втрати, так як зменшується виробництво ВВП. Ці втрати пов'язані, перш за все, із циклічним безробіттям, яке нерідко є досить значним.
Для вимірювання втрат від циклічного безробіття економісти використовують закон Оукена. Величину відносного відхилення реального ВВП від потенційного можна знайти за допомогою формули:
|
|
де: У - фактичний обсяг виробництва; У - потенційний обсяг виробництва;
J3 - коефіцієнт чутливості ВВП до динаміки циклічного безробіття;
u - фактичний рівень безробіття; u - природній рівень безробіття.
Артур Оукен дійшов висновку: якщо фактичне безробіття перевищує рівень природного на 1 %, то втрати ВВП складають 2-2,5 %.
5.3. Інфляція та її наслідки
Інфляція є одним із найтяжчих проявів макроекономічної нестабільності. У світі немає країни, яка б в останні десятиліття не зазнала економічних втрат від інфляції.
Інфляція - приріст цін, викликаний надлишком грошей стосовно випуску товарів та послуг. Інфляція супроводжується знеціненням національної грошової одиниці. Підвищення індексу цін у поточному році порівняно з попереднім показує на інфляцію, а зменшення індексу цін - на дефляцію. Показником інфляції є теми інфляції (ТІ). Для його обчислення застосовують два методи:
♦ 
♦ на основі індексу цін базового року:
де і; - індекс цін аналізованого року;
100 - індекс цін базового року;
♦ на основі індексу цін попереднього року:
Залежно від темпів приросту цін інфляцію поділяють на три види: помірну, галопуючу і гіперінфляцію.
Помірна інфляція спостерігається тоді, коли ціни зростають до 10 % на рік. Помірну інфляцію, за якої ціни зростають до 5 % за рік, називають повзучою. За такої інфляції ціни відносно стабільні, люди заощаджують гроші, бо їх вартість мало знецінюється.
Галопуюча інфляція настає тоді, коли приріст цін становить 20, 50, 100 або й більше відсотків на рік. Гроші швидко втрачають свою вартість, населення майже не заощаджує, кошти вкладаються за кордоном, а внутрішні інвестиції скорочуються.
Гіперінфляція - річний приріст цін вимірюється тисячами відсотків. Гроші втрачають здатність виконувати свою функцію, вони відіграють дедалі меншу роль в економіці; відбувається бартеризація господарських зв'язків; порушуються фінансовий, кредитний механізми.
В залежності від причин і механізму зростання загального рівня цін слід розрізняти інфляцію попиту та інфляцію витрат.
Інфляція попиту - ціни підвищуються внаслідок випереджаючого зростання сукупного попиту стосовно сукупної пропозиції. Якщо наявні ресурси повністю використані і обсяг виробництва продукції є потенційним, то збільшення пропозиції грошей або державних витрат зумовить підвищення рівня товарних цін.
Інфляція витрат - ціни зростають внаслідок збільшення витрат виробництва на одиницю продукцію. Вона відбувається за умови, коли ціни на ресурси зростають випереджаючими темпами, ніж продуктивність праці. При цьому обсяги виробництва скорочуються, а рівень цін підвищується. Інфляція вит- рат породжує стагфляцію - одночасно зростають ціни і скорочуються обсяги виробництва.
1 ... 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 ... 45 Повернутися на початок книги
