Головна
     

Макроекономіка

Інституціональне - частина працездатного населення не поспішає працевлаштовуватися, що обумовлено надмірними соціальними виплатами.

Циклічне - виникає внаслідок циклічного спаду виробниц­тва. У фазі піднесення економічного розвитку країни циклічне безробіття дорівнює нулю. За даної умови формується природ­ний рівень безробіття.

Рівень безробіття є важливим економічним показником. Проте його не можна розглядати ізольовано від інших макро- економічних показників, які характеризують ефективність на­ціональної економіки. Безробіття зумовлює значні матеріальні втрати, так як зменшується виробництво ВВП. Ці втрати по­в'язані, перш за все, із циклічним безробіттям, яке нерідко є досить значним.

Для вимірювання втрат від циклічного безробіття економі­сти використовують закон Оукена. Величину відносного відхи­лення реального ВВП від потенційного можна знайти за допо­могою формули:

 

де: У - фактичний обсяг виробництва; У - потенційний обсяг виробництва;

J3 - коефіцієнт чутливості ВВП до динаміки циклічного без­робіття;

u - фактичний рівень безробіття; u - природній рівень безробіття.

Артур Оукен дійшов висновку: якщо фактичне безробіття перевищує рівень природного на 1 %, то втрати ВВП склада­ють 2-2,5 %.

5.3. Інфляція та її наслідки

Інфляція є одним із найтяжчих проявів макроекономічної нестабільності. У світі немає країни, яка б в останні десятиліття не зазнала економічних втрат від інфляції.

Інфляція - приріст цін, викликаний надлишком грошей сто­совно випуску товарів та послуг. Інфляція супроводжується знеціненням національної грошової одиниці. Підвищення індек­су цін у поточному році порівняно з попереднім показує на інфляцію, а зменшення індексу цін - на дефляцію. Показником інфляції є теми інфляції (ТІ). Для його обчислення застосову­ють два методи:

♦   

♦    на основі індексу цін базового року:

де і; - індекс цін аналізованого року;

100 - індекс цін базового року;

♦    на основі індексу цін попереднього року:

Залежно від темпів приросту цін інфляцію поділяють на три види: помірну, галопуючу і гіперінфляцію.

Помірна інфляція спостерігається тоді, коли ціни зростають до 10 % на рік. Помірну інфляцію, за якої ціни зростають до 5 % за рік, називають повзучою. За такої інфляції ціни відносно стабільні, люди заощаджують гроші, бо їх вартість мало знеці­нюється.

Галопуюча інфляція настає тоді, коли приріст цін становить 20, 50, 100 або й більше відсотків на рік. Гроші швидко втрача­ють свою вартість, населення майже не заощаджує, кошти вкла­даються за кордоном, а внутрішні інвестиції скорочуються.

Гіперінфляція - річний приріст цін вимірюється тисячами відсотків. Гроші втрачають здатність виконувати свою функцію, вони відіграють дедалі меншу роль в економіці; відбувається бартеризація господарських зв'язків; порушуються фінансовий, кредитний механізми.

В залежності від причин і механізму зростання загального рівня цін слід розрізняти інфляцію попиту та інфляцію витрат.

Інфляція попиту - ціни підвищуються внаслідок виперед­жаючого зростання сукупного попиту стосовно сукупної про­позиції. Якщо наявні ресурси повністю використані і обсяг виробництва продукції є потенційним, то збільшення пропо­зиції грошей або державних витрат зумовить підвищення рівня товарних цін.

Інфляція витрат - ціни зростають внаслідок збільшення витрат виробництва на одиницю продукцію. Вона відбуваєть­ся за умови, коли ціни на ресурси зростають випереджаючими темпами, ніж продуктивність праці. При цьому обсяги вироб­ництва скорочуються, а рівень цін підвищується. Інфляція вит- рат породжує стагфляцію - одночасно зростають ціни і скоро­чуються обсяги виробництва.

 

1  ... 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23  ... 45 Повернутися на початок книги

Якщо ви хотіли додати книгу, виправити або видалити зверніться за адресою imanbooks @ ukr.net
© 2011Карта сайту