Головна
     

Соціально-політичне управління

На думку Т. Пітерса та Р. Уотермена, ідеальна організаційна структура має відповідати таким вимогам: 1) ефективності з точ- ки зору основ політики організації; 2) регулярного оновлення;

3)  профілактиці закостеніння шляхом забезпечення достатньої міри чутливості до головних загроз. Відповідно ідеальна органі­заційна структура має базуватися на трьох стовпах. Перший стовп, — стовп стійкості, — означає підтримку простої, внутрі­шньо узгодженої основної організаційної форми й підтримку ши­роких, але гнучких довгострокових цінностей. Другий стовп, — стовп енергійності, — передбачає: 1) принцип «мале є прекрас­ним», тобто перетворення нових чи таких, що розрослися, видів діяльності на нові відділи, яке розглядається як умова адаптації організації до зовнішнього середовища; 2) невеличкий апарат управління, оскільки всі необхідні штабні функції беруть на себе відділи. Третій стовп, — стовп готовності до регулярної реорга­нізації, — означає: 1) готовність регулярно відокремлювати (бру­нькувати) нові відділи, якщо старі стають завеликими та забюро­кратизованими; 2) готовність перерозподіляти продукти чи асортимент між підрозділами, з тим щоб скористатися перевага­ми окремих талантів у сфері управління чи для перебудови рин­ку; 3) готовність залучати нові таланти та об'єднувати їх у проек­тні групи, які створюються для вирішення небагатьох головних організаційних проблем чи для виконання головних організацій­них функцій, але з умовою, що таке створення є тимчасовим;

4)  загальну готовність до реорганізації та перетасування підроз­ділів, зберігаючи при цьому недоторканість основної форми.

До кадрів управління відносяться працівники, які здійснюють функції управління чи сприяють такому здійсненню, тобто пра­цівники, що професійно беруть участь у процесі управління та належать до апарату управління. Прийнято розрізняти: 1) керів­ників, які очолюють відповідний колектив. Спрямовують і коор­динують роботу всього апарату управління чи його окремих ла­нок, здійснюють контроль та регулюють діяльність колективу з досягнення поставлених цілей; 2) спеціалістів, які розробляють на підставі наявної у них інформації варіанти вирішення конкре­тних, зазвичай функціональних питань виробничого чи управлін­ського плану; 3) технічних виконавців, які обслуговують діяль­ність керівників та спеціалістів.

Кількість людей чи підрозділів, які знаходяться у безпосеред­ньому підпорядкуванні у керівника. Називають діапазоном управління (нормою управління, сферою контролю). Ця кількість має бути такою, щоб вона дозволяла якнайкраще використовува­ти час і здібності керівника, а також дозволяла підлеглим підтри­мувати з керівником необхідний контакт. На визначення діапазо- ну управління впливають: ступінь централізації рішень, характер та ступінь складності управлінської діяльності, стан комунікації, здатність та готовність підлеглих до співпраці, їх професіоналізм, особисті якості керівника.

Кадрове забезпечення управлінської діяльності пов'язане з проблемою якісної оцінки кадрів. Така оцінка охоплює низку ви­мог, яким має відповідати людина, що працює в керівних орга­нах, а саме: професійна компетентність, організаторські здібнос­ті, ініціативність, схильність до аналітичної роботи, вміння працювати з людьми.

Діяльність органів і кадрів управління з впливу на об'єкт управління за допомогою обраних методів для досягнення по­ставлених цілей називають процесом управління. Останній ха­рактеризується такими ознаками: мінливість, усталеність, без­перервність, послідовність, циклічність. Будь-який процес управління має змістовну, організаційну і технологічну сторони. Зміст процесу управління визначається характером проблем, що вирішуються. Організація процесу управління — це його свідо­ма побудова у просторі і часі відповідно до потреб узгодження сукупної праці в соціальній системі та завдань підвищення ефе­ктивності соціального управління. Технологія процесу управ­ління охоплює організацію інформаційної системи, документу­вання і обіг документів, процедури. Універсальною характери­стикою процесів управління є їх ефективність, яка визначається шляхом зіставлення результату з тими витратами, що пов'язані з його отриманням.

 

1  ... 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13  ... 96 Повернутися на початок книги

Якщо ви хотіли додати книгу, виправити або видалити зверніться за адресою imanbooks @ ukr.net
© 2011Карта сайту