Соціально-політичне управління
Теорія соціальних груп у контексті проблеми соціально-політичного управління
1. Для практики соціально-політичного управління важливе значення має існуюче в соціологічній думці розрізнення первинних та референтних соціальних груп. Превинні соціальні групи визначаються Ч. Кулі як групи, що характеризуються тісними, безпосередніми зв'язками та співробітництвом й які становлять фундамент для формування ідеалів індивіда. Такі групи, вважає Ч. Кулі, вміщують той тип співчуття та взаємного ототожнення, для якого «ми» є природним вираженням нашого «Я». «Людина живе, занурюючись у цю цілісність відчуттів, віднаходить головні цілі своєї волі саме у цьому відчутті» [Ч. Кули. Первичные группы // Американская социологическая мысль. Тексты. — М., 1994. — С. 330]. Головною рисою первинних соціальних груп є тому, на думку Ч. Кулі, деяка близькість та злиття особистостей.
Дії усередині первинної соціальної групи соціалізовані співчуттям і підпорядковуються чи мають тенденцію підпорядковуватися упорядкуванню з боку загального настрою. «Людина буде висувати певні претензії, але головний об'єкт, на який вони спрямовані, буде бажаним у думках інших, й вона відчує прихильність загальним стандартам ... чесної гри» [Там само. — С. 330].
До головних різновидів первинних соціальних груп Ч. Кулі відносить сім'ю, ігрову групу дітей та сусідську групу дорослих. Ці різновиди практично є універсальними, притаманними усім часам і стадіям розвитку суспільства. Саме вони становлять основу всього універсального у людській природі та ідеалах людей.
Поряд з цими практично універсальними типами первинних соціальних груп, вважає Ч. Кулі, існує багато інших, форми яких залежать від особливостей стану цивілізації та передбачають наявність спільного інтересу та спільної діяльності. Однак саме головні типи первинних соціальних груп є найбільш впливовими у дитинстві, тому й найбільш значущими порівняно з іншими їх формами. Ця значущість (первинність) полягає у тому, що вони дають індивіду самий ранній і найбільш повний досвід соціальної єдності та становлять дещо незмінне у його житті, тому і більш важливе, аніж ті соціальні відносини, учасником яких він з часом стає.
На думку Т. Шибутані, первинні соціальні групи — це асоціації людей, які знають одне одного особисто. Такі групи є невеликими за розмірами, існують достатньо великий проміжок часу й завдяки повторним контактам своїх учасників можуть накопичити значний об'єм знань стосовно кожного. Окрім цього, ці групи характеризуються інтимністю як наявністю спільних таємниць, системи спеціальних значень та особливих поглядів на світ, високим рівнем щирості, почуттям причетності один до одного та спонтанними діями на користь один одного. В первинній групі, зазначає Т. Шибутані, люди не сприймають один одного як часткові випадки загальних типів, тому мають можливість створювати унікальні персоніфікації навколишніх. У сучасних масових суспільствах, на думку Т. Шибутані, первинні групи формуються мимовільно і відрізняють від інших первинних груп тим, що внесок, який очікується від кожного учасника, значною мірою визначений формальною соціальною структурою. Попри те, що зв'язки у таких групах є менш інтимними, ніж у більш спонтанно виниклих групуваннях, а їх учасники не надто близько знають одне одного, ці групи, на думку Т. Шибутані, здійснюють значний контроль над поведінкою своїх членів. «Сприйняття людини і те, як вона інтерпретує події, значною мірою залежить від поглядів тих, хто її оточує» [Т. Шибутани. Социальная психология. — Ростов н/Д., 1998. — С. 341]. У кожній первинній групі існує домінуюча емоційна атмосфера, від якої часто залежить самовідчуття людини та її вчинки. Це може бути атмосфера співчуття, ненависті, серйозності тощо. Дії, які узгоджуються з переважаючим усередині групи настроєм, заохочуються, а ті, які з ним не узгоджуються, — стримуються. Первинні соціальні групи тому є «. агентами соціального контролю — вони уявляють собою матрицю, всередині якої проходить життя» [Там само. — С. 343].
1 ... 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 ... 96 Повернутися на початок книги
