Соціально-політичне управління
Підхід до управління з позицій інформаційного центру розглядає керуючого як інформаційний центр та підкреслює роль комунікацій у процесі управління.
Підхід з позицій математичних методів стверджує, що оскільки управління, організація, планування, прийняття рішень є деяким логічним процесом, то останній може бути виражений математичними символами та залежностями.
Відповідно до операційного підходу стверджується, що є деяке центральне ядро знань про управління, яке існує лише в управлінні, а саме: типи структурних підрозділів, діапазон управління, оцінка діяльності керівника тощо. Решта елементів управлінського знання залучена з інших областей, як то: теорія систем, мотивація і лідерство, прийняття рішень, групова поведінка тощо. Таким чином, операційне управління має центральне ядро суто управлінських знань й водночас залучає матеріал з інших галзей знань, які безпосередньо не стосуються управлінської проблематики, але сприяють її розумінню. Знання, що стосуються операційного управління, представлені Г. Кунцом і С. О'Доннелом у такій діаграмі:
|
|
2. Відповідно до типів систем, функцією яких є
управління, розрізняють такі види останнього:
а) управління речами або управління в неживій природі як управління виробничо-технічними та технологічними процесами і системами машин (управління технічними системами);
б)управління в живих організмах як управління процесами, що відбуваються в живій природі та процесами, пов'язаними із життєдіяльністю організмів (управління біологічними системами);
в)управління у суспільстві як управління діяльністю людей (управління соціальними системами).
Управління соціальними системами й називають соціальним управлінням. У широкому сенсі цього слова соціальне управління — це органічно притаманне суспільним системам явище, яке забезпечує збереження її цілісності, якісної специфіки, відтворення і розвиток. У вузькому сенсі — соціальне управління є свідомим, систематичним, спеціально організованим впливом на суспільство з упорядкування і вдосконалення його соціально- діяльної структури в процесі вироблення та досягнення певної мети.
Головними видами соціального управління є політичне управління, управління матеріальним виробництвом та управління соціально-культурною сферою життя суспільства.
Соціальне управління має два основні аспекти: управління індивідуальною поведінкою людини і управління сукупною (масовою) поведінкою людей. За своєю суттю соціальне управління впорядковує взаємодію між індивідуальними, груповими і загальними інтересами, регулює соціальні відносини, що визначають положення та роль людей у суспільстві, спрямованість їх інтересів та діяльності.
У самому загальному вигляді соціальне управління постає як свідома, планомірно організована, систематична взаємодія суб'єкта і об'єкта управління з метою упорядкування останнього, збереження його якісної визначеності і розвитку. Об'єкт соціального управління (керована соціальна система), з елементно- структурної точки зору, — це люди, трудові колективи, територіальні, соціальні, етнічні та інші спільноти. З функціональної точки зору — це поведінка людей та соціальних груп. Суб'єкт соціального управління (керуюча соціальна система) — це організаційно оформлені спільноти людей, сформовані ними органи управління, керуючий склад, які виконують управлінські функції, здійснюють управлінську діяльність.
Суб'єкт та об'єкт управління, їх окремі компоненти вступають між собою у відносини стосовно організації всіх сторін соціальної життєдіяльності, утворюючи таким чином систему соціального управління. Остання характеризується такими ознаками: 1) визнання людини як суб'єкта та об'єкта управління, тобто: управління людьми і за допомогою людей є сутнісною рисою соціального управління; 2) цілеспрямований, свідомий вплив на поведінку людей та соціальних груп з метою організації та координування їх діяльності у процесі реалізації цілей, що стоять перед суспільством; 3) розробка та вибір методів бажаного впливу на об'єкт управління на основі пізнання та використання закономірностей його розвитку, інформації про наявний стан об'єкта управління та зовнішнього стосовно нього середовища.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 96 Повернутися на початок книги
