Методологія соціально-економічного дослідження
Абсолютні знання — це повне, вичерпне відтворення узагальнених уявлень про об'єкт, що забезпечує абсолютну відповідність образу і об'єкту в певний період пізнання.
Апріорні знання — ті, що не ґрунтуються на досвіді, а передують йому і вказують шлях здобуття наукових знань.
Наукове пізнання — це дослідження, характерне своїми особливими цілями й завданнями, методами отримання і перевірки нових знань. Воно покликане прокладати шлях практиці, надавати теоретичні основи для вирішення практичних проблем. Рушійною силою пізнання є практика, вона дає науці фактичний матеріал, який потребує теоретичного осмислення та обґрунтування, що створює надійну основу розуміння сутності явищ об'єктивної дійсності. Це є головною функцією наукової діяльності.
Пізнання може бути чуттєвим і раціональним.
Чуттєве пізнання є наслідком безпосереднього зв'язку людини з оточуючим середовищем і реалізується через елементи чуттєвого пізнання: відчуття, сприйняття, уяви та уявлення.
Раціональне пізнання — це опосередковане і узагальнене відображення в мозку людини суттєвих властивостей, причинних відносин і закономірних зв'язків між об'єктами та явищами.
Відчуття — це відображення в мозку людини властивостей предметів чи явищ об'єктивного світу, які сприймаються його органами чуття.
Сприйняття — це відображення в мозку людини властивостей предметів чи явищ об'єктивного світу, які сприймаються його органами чуття в якийсь відрізок часу і формують первинний чуттєвий образ предмета, явища.
Уява — це вторинний образ предмета, явища, які в даний момент часу не діють на чуттєві органи людини, але обов'язково діяли раніше.
Уявлення — це систематизація різних зображень в мозку людини, об'єднання їх у цілісну картину образів.
Воно сприяє усвідомленню сутності процесу, виявляє закономірності їх розвитку. Формою раціонального пізнання є абстрактне мислення, різні міркування людини, структурними елементами яких є поняття, судження, умовивід.
Отже, наука має дати відповідь на запитання: Що? Скільки? Чому? Які? Як?
На запитання, як зробити, відповідає методика, на запитання, що зробити, — практика.
Відповіді на ці запитання зумовлюють безпосередні цілі науки — описування, пояснення і передбачення процесів та явищ об'єктивної дійсності, що становлять предмет її вивчення на основі законів, які вона відкриває, тобто у широкому значенні — теоретичне відтворення дійсності.
Наука спрямована на отримання нових теоретичних і прикладних знань про закономірності розвитку природи, суспільства і мислення, характеризується такими основними ознаками:
• наявністю систематизованих знань (ідей, теорій, концепцій, законів, принципів, гіпотез, основних понять, фактів);
• наявністю наукової проблеми, об'єкта і предмета дослідження;
• практичною значущістю процесу, що вивчається.
Отже,
виникнення науки як сфери людської діяльності, тісно пов'язане
з природним процесом розподілу суспільної праці, зростанням інтелекту людей,
прагненням їх до пізнання невідомого, всього
сущого, що складає основу їх буття». [24, с. 14—19].
|
|
1.2. Понятійний апарат
Первинним поняттям при формуванні наукових знань є наукова ідея — форма відображення у мисленні нового розуміння об'єктивної реальності.
Тому наукові ідеї є своєрідним якісним скачком думки за межі вже раніше пізнаного. Вони виступають і як передумови створення теорій, і як елементи, що об'єднують окремі теорії у певну галузь знань. Ідея є основою творчого процесу, продуктом людської думки, формою відображення дійсності. Вона базується на наявних знаннях, виявляє раніше не помічені закономірності. Ідеї народжуються з практики, спостереження навколишнього світу і потреб життя.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 68 Повернутися на початок книги
