Методологія соціально-економічного дослідження
Важливо мати на увазі, що кожне дослідження, яке зорієнтоване на вирішення теоретичних завдань, можна продовжити як прикладне. На першому етапі ми отримуємо деякі типові вирішення проблеми, а потім переносимо їх у конкретні умови. Справедливо говорять, що не існує нічого практичнішого за гарну теорію. Але треба мати на увазі, що з гарного практичного дослідження не завжди можливо зробити теоретичні висновки. Необхідно, щоб від самого початку фактичні дані описувались у відповідних термінах і зіставлялися з гіпотезами. Буває неможливо перегрупувати зібрані дані за тим чи іншим висхідним принципом. Саме це спонукає аналітика накопичувати емпіричний матеріал відповідно до чіткої цільової настанови.
Таким чином, визначення мети дослідження дозволяє упорядкувати процес наукового пошуку у вигляді послідовності розв'язання основних і додаткових завдань.
Наприклад, виконується науково-дослідна робота з питань моделювання стратегії розвитку персоналу підприємства.
Тоді метою дослідження буде удосконалення теоретико- методологічних положень, спрямованих на підвищення ефективності використання персоналу, а також розробка методичних рекомендацій та інструментарію щодо формування стратегії управління розвитком людських ресурсів підприємства (фірми).
Треба пам'ятати, що основні завдання логічно взаємопов'язані з конкретними, котрі зумовлені основними, і є засобами розв'язання головних проблем дослідження.
Піц час виконання названого дослідження для досягнення мети в роботі можуть вирішуватися такі завдання:
♦ проводиться дослідження категорійного апарату проблеми управління і розвитку персоналу, аналізується еволюція основних концепцій;
♦ розробляється механізм формування стратегії управління розвитком персоналу, структурними елементами якого є механізм діагностики, планування і регулювання, а також розвитку людських ресурсів підприємства;
♦ відпрацьовується комплекс моделей оцінки привабливості підприємства на ринку праці, усунення диспропорцій у стані людських ресурсів підприємства;
♦ розробляється адаптивна модель планування чисельності персоналу;
♦ на основі аналізу цільової спрямованості методів та моделей мотивацій персоналу розробляється концептуальна модель мотивації людських ресурсів;
♦ готуються математичні моделі вибору стратегії розвитку персоналу підприємства і стратегічні програми, які відповідають визначеним стратегіям.
2.9. Формулювання робочих гіпотез
Економічна гіпотеза — наукове положення, що пояснює певні явища дійсності на основі припущення: про структуру економічних об'єктів, способи зв'язків між економічними явищами, чинниками і можливі підходи щодо розв'язання техніко-економічних і соціальних проблем.
Джерелом аналітичних економічних гіпотез є спостереження реальних ситуацій, а також система пояснень цих подій поняттями, які вже є в економічній теорії та суміжних науках. Коли наші знання не відповідають рівню доказу даних спостереження, тоці виникають нові припущення, тобто інші додаткові або взагалі нові гіпотези.
Наприклад, ставлення людей до праці, за словами соціолога В. А. Яцова, [59] пояснюється соціально-економічними умовами. Ми цілком згодні, тоці виникає запитання: «Чому люди за однакових умов по-різному ставляться до виконання своєї роботи?». Напевно, загальне пояснення з точок зору соціологічної і економічної теорії недостатнє. Є інші причини, що детермінують ставлення до праці. Що можуть пояснити з цього приводу конкретні науки? Психологія стверджує, що мотивація праці обумовлена не тільки зовнішніми збуджувачами, але і особливою формою їх переломлення у індивідуальній свідомості особистості. далі, ми знаємо, що одні й ті ж особи по-різному ставляться до різних видів трудової діяльності, тобто одним професіям вони імпонують, іншим — ні. Тобто ставлення до праці зумовлено їх функціональним змістом і престижністю різних видів роботи. З економічної точки зору рівень плинності робочої сили одних професій більший, інших — менший. Такі умовиводи підтверджують наукові припущення, а також правильність магістралі дослідження. А якщо ми маємо спеціальну економічну теорію певної предметної галузі (організація праці), тоці вибуцова гіпотез значно полегшується. Коли ж такої чіткої і перевіреної практикою теорії немає, тоці будуємо гіпотетичну систему, у якій знання дійсності надане «у кредит».
1 ... 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 ... 68 Повернутися на початок книги
