Методологія соціально-економічного дослідження
Наукова творчість — різновид соціальної діяльності
1.1. Предмет і сутність науки як сфери людської діяльності
Розвиток суспільства не можна сьогодні уявити без широкої дослідницької роботи за всіма напрямами, котрі мають призначення забезпечувати корінне переозброєння виробництва. Народному господарству необхідний об'ємний портфель технічних, соціально-економічних розробок, прогресивних наукових підходів. Єдиною метою науки є істина, яка не знає ні симпатій, ні антипатій.
Фундаментальна наука має велике значення щодо розвитку виробничих сил та удосконалення виробничих відносин. Вона є тим кришталево чистим джерелом, з якого бере початок все те, без чого науково-технічний прогрес не може існувати.
Практичні люди діють за принципом: ми не такі й багаті, щоб купувати дешеві речі. А далекозорі люди знають, що немає нічого практичнішого за добротну теорію. До недавнього часу ставилося завдання: розвивати прикладну науку не зменшуючи значення фундаментальної. Сьогодні визначено пріоритетність фундаментальної науки, підкреслена її роль у прискоренні науково-технічного і соціального прогресу.
Науковий прорив немислимий сьогодні без широкої науково- дослідницької роботи за всіма напрямами, котрі домінують у розбудові нашої країни. Життя ставить цілі науці, а вона освітлює шлях життю.
Активізація сил науки — це той шлях, який забезпечить підвищення престижу нашої країни на міжнародній арені. Не можна не погодитися з думкою Л. Пастера, що наука повинна бути найвищим втіленням вітчизни, адже із усіх народів першим буде завжди той, хто випереджає інших у галузі думки і розумової діяльності. Тільки створення надійної бази для прикладних досліджень, сприятиме різкому підвищенню вкладу науки у прискорення розвитку нашого добробуту.
Наука дає знання, котрі втілюють у прогресивних технологіях, новій техніці, у матеріалах, які відсутні у готовому вигляді у природі, та ще у багатьох корисних суспільству речах. Наука є носієм знань, котрі виховують саму людину. У мудреця запитали: «Що таке наука?» Він сказав: «Те, щоб знати людей». Наука навчає людину раціонально ставитись до довкілля, будувати і виконувати громадянські плани, робити своє життя більш змістовним, розумно спілкуватися з громадянами суспільства. Тобто необхідно поєднати роботу всіх стадій — від наукової ідеї до виробу і його практичного застосування.
Національною доктриною розвитку освіти України в XXI столітті визначено, що основними чинниками подальшого розвитку освіти є:
— єдність освіти і науки як умови модернізації освітньої системи;
— достатній обсяг фінансування науки та підтримка вітчизняних наукових шкіл;
— фундаменталізація освіти, інтенсифікація наукових досліджень у вищих навчальних закладах;
— формування змісту освіти на основі новітніх наукових досягнень;
— інноваційна освітня діяльність у навчальних закладах усіх типів, рівнів акредитації та форм власності;
— правовий захист освітніх інновацій та результатів науково- педагогічної діяльності як інтелектуальної власності;
— залучення до наукової діяльності учнівської та студентської обдарованої молоді, педагогічних працівників;
— поглиблення співпраці і кооперації навчальних закладів і наукових установ, широке залучення вчених НАН України та галузевих академій до навчально-виховного процесу та дослідної роботи в навчальних закладах;
— створення науково-інформаційного простору для молоді і всього активного населення, використання для цього можливостей нових комунікаційно-інформаційних засобів;
— запровадження цільових програм, що сприяють інтеграції освіти і науки;
— випереджаючий розвиток педагогіки і психології, соціології.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 68 Повернутися на початок книги
