Методологія соціально-економічного дослідження
Методологія — це концептуальний виклад мети, змісту, методів дослідження, які забезпечують отримання максимально об'єктивної, точної, систематизованої інформації про процеси та явища.
Розрізняють три види методології:
1. Філософську або фундаментальну — систему діалектичних методів, які є найзагальнішими і діють на всьому полі наукового пізнання.
2. Загальнонаукову, яка використовується в переважній більшості
наук і базується на загальнонаукових принципах дослідження: історичному,
логічному, системному, моделювання тощо. Сучасні дослідники в наукових
розробках віддають перевагу системно-діяльнісному
підходу, тобто дослідженню комплексної взаємодії
суттєвих компонентів:
Це забезпечує цілісність, комплексність, цілеспрямованість, створює умови комплексного вивчення будь-якої сфери людської діяльності.
3. Частково-наукову — сукупність специфічних методів кожної конкретної науки, які є базою для вирішення дослідницької проблеми.
2.5. Евристичні методи, техніка, процедури науково-дослідної роботи
На відміну від методології, методи і процедури дослідження — це система більш-менш формалізованих правил формування, обробки і аналізу інформації. Але і тут методологія відіграє важливу роль, перш за все, у виборі тих чи інших прийомів для вивчення поставленої проблеми.
Ні вітчизняна, ні зарубіжна практика не дають чіткого визначення прийомів
дослідження. Одну і ту ж систему дій деякі авто
ри називають методами, другі —
технікою, треті — процедурами або
методикою, а інколи і методологією.
|
Схема 2.2. Методи економічного дослідження |
|
|
Ознайомимося зі схемою 2.2 та домовимося на такому мово- вживанні.
Наприклад,
піц час накопичення даних аналітик розробляє таблиці
та інструкції щодо їхнього заповнення відповідними службами підприємства. У нашому випадку таблиці з
техніко- економічними показниками — це інструмент, а інструкція розрахунків
показників — це методика.
|
|
Тобто це інтегроване поняття, яке стосується системи прийомів збору і обробки техніко-економічної інформації.
Наприклад, аналіз формування господарського механізму підприємства і розробка ефективної системи управління витратами структурних підрозділів складається приблизно із 60 процедур. Кожна з них — це ніби закінчене мініатюрне емпіричне дослідження, але яке органічно складає загальну теоретико-метоцоло- гічну програму. Так, одна із процедур присвячена опису підсистеми «виробництво». Використаємо для цього мінімальний набір параметрів: ПП — продуктивність праці і ЧР — чисельність працівників. Тоці випуск продукції ВП, очевидно, визначиться залежністю:
ВП = ПП • ЧР.
У цьому контексті визначаємо два основних фактори — людський і
технологічний (складовими останнього є інтенсивний і екстенсивний
елементи). Людський фактор, у свою чергу, є складним поняттям. Він впливає на
кінцевий результат (ВП) рівнем диференціації в
оплаті праці, силою матеріальних стимулів (тобто «цінністю грошей»), а також
змінами середнього рівня оплати праці при
відповідних змінах продуктивності праці. Аналіз ви- щепереліченого
— це і будуть процедури. Частина їх використовує
один і той же метод
збору даних (кількісний аналіз), але різну техніку (по підприємству, по цеху, по ділянці, бригаді
і конкретних робітниках), інша частина може вирізнятися особливістю методу
або технічних прийомів, які не використовуються в інших процедурах.
Метод (від грецького methodos — шлях до чого-небуць) — в найбільш
загальному розумінні означає засіб досягнення мети, спосіб
дослідження явища, який визначає планомірний підхід до їх наукового пізнання та встановлення
істини.
1 ... 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 ... 68 Повернутися на початок книги
