Методика та організація наукових досліджень із психології
Оскільки основне значення прикладних наук є дослідження дійсності, то залишається відкритим питання про її результати. Питання про включення науки в різноманітні сфери практичної діяльності людини нині характеризуються як питання технології. Коли нині розглядаються проблеми технології, то неминуче постає питання про спрямованість її розвитку, її дії на життя суспільства. Як іноді говорять, кожне технологічне досягнення з потреби амбівалентне, тобто воно може служити залежно від підходу до нього або ситуації, яка склалася, на користь або ж на шкоду людині. Більше того, технології, задіяні в благо людини, можуть мати в ході свого розвитку побічні наслідки, так що технологічний розвиток потребує постійного розуміння і контролю. Останнє стало більш ніж очевидним у наш час, в період стрімкого технологічного розвитку суспільства. Завдяки сучасним досягненням фізики цивілізована частина людства опанувала могутніми інструментами, дія яких за силою порівнянна з природними і загрожує людству самознищенням. Наукові дослідження проникли в якнайтонші механізми генетичного управління живими організмами, що може привести до корінних, незворотних змін в ході еволюційних процесів.
Людина все більше усвідомлює не тільки те, що вона «володар навколишнього світу», але також і те, наскільки хитке саме її існування. Про це свідчать ті глобальні проблеми, які виникли у наш час, і зокрема екологічна криза. Звідси виникають питання про спрямованість технологічного розвитку суспільства і про відповідальність за наслідки цього розвитку. При відповіді на ці питання існує думка, що сама наука відповідальна за негативні наслідки технологічного розвитку. Подібна критика науки набула достатнього поширення. Виходить, що саме виробництво знань шкідливе для людини. Спрямованість міркувань тут достатньо проста: оскільки наука є теоретичним базисом сучасних науково-технічних досягнень і визначає можливість останніх, то вона, як джерело, несе відповідальність за появу технологічних нововведень як позитивних, так і негативних. Подібна точка зору вкрай сумнівна.
Вибір основних напрямів в суспільному розвитку безпосередньо зачіпає самі основи організації життя людей. Відповідно цьому корінні питання розвитку суспільства визначаються інтересами певних груп, прошарків, класів, політичних сил. Більше того, всі найбільш значущі науково-технічні програми (розвиток ядерної енергетики, електроніки і таке інше) приймаються на рівні урядів, парламентів. Звідси випливає, що відповідальність за технологічний розвиток лягає, перш за все, на політичні сили і організаторів виробництва.
До найважливіших функцій науки належить передбачення. Свого часу з цього питання висловився В. Оствальд: «... наука — це мистецтво передбачення. Вся її цінність в тому, якою мірою і з якою достовірністю вона може передбачати майбутні події. Мертве всяке знання, якщо нічого не говорить про майбутнє, і такому знанню повинно бути відмовлено в почесному званні — наука».
На передбаченні фактично ґрунтується вся практика людини. Включаючись в будь-який вид діяльності, людина наперед припускає (передбачає) отримати деякі цілком певні результати. Діяльність людини в своїй основі організована і цілеспрямована, і в такій організації своїх дій людина спирається на знання. Саме знання дозволяють їй розширити межі свого існування, без чого не може продовжуватися життя. Знання дозволяють передбачати хід подій, оскільки вони незмінно включаються в структуру самих методів дії. Методи характеризують будь-який вид діяльності людини, і в їх основі лежить вироблення особливих знарядь, засобів діяльності. Як вироблення знарядь діяльності, так і їх застосування засновані на знаннях, що і дає можливість успішно передбачати результати цієї діяльності.
Кажучи про прогноз, необхідно також мати на увазі його відносний характер. Досяжне майбутнє достатнє прозоро, воно завжди в чомусь непередбачуване. Як говорять, дорога в майбутнє вимощена випадковостями, і його аналіз вимагає безперервних зусиль, постійного оволодіння все новими випадковостями. Наявне знання складає основу прогнозу, а практика веде до безперервного уточнення, розширення цих знань. Освоєння нової практики включає і лінію спадкоємності, і облік новизни.
1 ... 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 ... 188 Повернутися на початок книги
