Методика та організація наукових досліджень із психології
Нарешті, але менш важливим етапом засвоєння досліджуваного матеріалу є самостійна робота студента щодо поглибленого вивчання конспектів лекцій і наукової літератури напередодні чергових занять з даної дисципліни. Саме на цьому етапі здійснюється дидактична підготовка до наступної лекції з метою засвоєння матеріалу попередньої теми і створення передумов для активної пізнавальної діяльності на майбутніх заняттях. Зазначена цільова настанова визначає і характер навчальної роботи. У даному разі студент не може обмежитися лише читанням наявного в нього конспекту і переглядом навчального посібника. Важливого значення набуває використання прийомів відтворення досліджуваного матеріалу і самоконтролю. Інакше кажучи, студенту необхідно вголос чи про себе переказати найважливіші положення лекції, засвоїти правила, висновки, формули і т.п. Тільки осмислене , повне та вільне відтворення досліджуваного матеріалу є ознакою його засвоєння й у той же час сприяє його міцному запам'ятовуванню. Багаторазове ж читання без застосування прийомів активного відтворення і самоконтролю не забезпечує засвоєння знань.
Але навіть добре засвоєний на перших етапах роботи лекційний матеріал поступово забувається. Тому важливо протягом семестру хоча б 2-3 рази повторити його за конспектом. Таке повторення є не тільки засобом міцного оволодіння науковими знаннями, але і створює передумови для подальшого розширення і поглиблення досліджуваного матеріалу.
Якщо уважно проаналізувати систему навчальної роботи студентів щодо оволодіння лекційним матеріалом з погляду закономірностей пізнавальної діяльності, то не можна не помітити, що процес оволодіння досліджуваним матеріалом у даному разі базується на формуванні потрібнісно-мотиваційної сфери та здійсненні повного циклу пізнавальних дій, необхідних для засвоєння знань, причому ці дії носять розосереджений характер, що в остаточному підсумку і забезпечує глибину та міцність наукової підготовки.
На перший погляд може здатися, що розглянута система навчальної роботи з оволодіння лекційним матеріалом є навряд чи здійсненою. Дійсно, вона потребує від студентів великої сили волі, посидючості та чіткої організації робочого часу. Практика вузівського навчання показує, що успішність студентів безпосередньо відображає характер та якість їхньої навчальної роботи.
Підвищення якості вузівського навчання не має сенсу без глибокого роз'яснення студентам наукових основ пізнавальної діяльності.
3.3. Самостійна робота студентів
Самостійна робота — це найважливіший компонент навчального процесу. Можна виділити декілька основних підходів до розкриття її сутності. Дослідники роблять спроби розкрити сутність самостійної роботи як:
1) форму організації навчання;
2) метод навчання;
3) вид навчальної діяльності;
4) засіб організації та керування навчальною діяльністю.
На нашу думку, підходи 1, 2, 3 сутності самостійної роботи не розкривають, оскільки в кожному з них розглядається питання про те, як організоване навчання, а не про те, що являє собою по суті самостійна робота. Найбільш правильним ми вважаємо останній, 4-й підхід, тому що сутність навчання полягає в організації пізнавальної діяльності студента і, отже, самостійна робота являє собою один із засобів її організації. Крім того, ми вважаємо за необхідне визначити такі специфічні особливості самостійної роботи.
Самостійна робота — це і засіб керування навчальною діяльністю, і засіб залучення студентів у самостійну пізнавальну діяльність, і засіб формування в них самостійності .
Наступний етап аналізу розглянутого питання — виявлення істотних ознак самостійної роботи. В існуючих публікаціях зустрічаються різні думки. Ми думаємо, що тут має місце змішування двох різних понять — «самостійна робота студента» і «самостійна діяльність студента». Під самостійною діяльністю варто розуміти діяльність, здійснювану студентами на основі власного досвіду, без усякої (прямої чи опосередкованої) допомоги, вказівок викладача, діяльність, керовану суб'єктом навчання. Самостійна ж робота — це пізнавальна діяльність того, кого навчають, здійснювана самостійно, під прямим чи непрямим керівництвом викладача, діяльність об'єкта навчання, керована суб'єктом цього процесу. Змішання цих видів діяльності неприпустиме, оскільки вони істотно відрізняються за видом керування, за місцем та роллю в навчальному процесі.
1 ... 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 ... 188 Повернутися на початок книги
