Методика та організація наукових досліджень із психології
Сучасник Декарта Ф. Бекон, також багато сил витратив для обґрунтування необхідності розвитку науки як засобу підкорення природи. Він висунув знаменитий афоризм: «Знання — сила». Ф. Бекон пропагував експеримент як головний метод наукового дослідження, націлений на те, щоб катувати матір-природу. Саме катувати. Визначаючи завдання експериментального дослідження, Ф. Бекон використовував слово «inquisition», що має цілком певний ряд значень: від «розслідування», «слідства» до «тортур», «муки». За допомогою такої наукової інквізиції розкривалися таємниці природи.
Стиль мислення в науці з тих пір характеризується такими двома рисами: 1) опора на експеримент, констатуючий і перевіряючий результати; 2) панування аналітичного підходу, що спрямовує мислення на пошук простих, далі неподільних елементів реальності (редукціонізм). Завдяки з'єднанню цих двох основ виникло поєднання раціоналізму і чуттєвості, що зумовило грандіозний успіх науки. Відзначимо, що наука виникла не тільки в певний час, але і у визначеному місці — в Європі XVI століття. Причина виникнення науки — своєрідний тип новоєвропейської культури, що поєднала в собі чуттєвість з раціональністю; чуттєвість, що не дійшла, як, скажімо, в китайській культурі, до чутливості, і раціональність, що не дійшла до духовності (як у стародавніх греків). Ніколи раніше в історії культури химерне поєднання особливої чуттєвості, що не зустрічалося, з особливою раціональністю і породило науку як феномен західної культури.
Західну культуру недарма називали раціональною. Вона дозволила все багатство навколишнього світу звести в однозначно детерміновану систему, яка забезпечує за рахунок розподілу праці і технічних нововведень (теж наслідок раціоналізму) максимальний прибуток. У видатного вченого XX століття П. Сорокіна були підстави і для того, щоб назвати західну культуру плотською, оскільки вона прагнула міцно спиратися на досвід. Обидві межі західної культури знадобилися для розвитку науки разом з ще однією, також для неї характерною. За визначенням К. Ясперса «У грецькому мисленні відповідь на поставлене запитання дається в результаті переконання в його прийнятності, в сучасному — за допомогою дослідів і прогресуючого спостереження. У мисленні стародавніх вже простий роздум називається дослідженням, у сучасному мисленні дослідження має бути діяльністю». У науці знайшла свій вираз ще одна специфічна межа західної культури — її діяльнісна спрямованість.
Наука є однією з визначальних особливостей сучасної культури і, можливо, найдинамічнішим її компонентом. Сьогодні неможливо обговорювати соціальні, психологічні, культурні, антропологічні проблеми, незважаючи на розвиток наукової думки. Жодна з найбільших філософських концепцій XX століття не могла обійти феномена науки, не виразити свого ставлення до науки в цілому і до тих світоглядних проблем, які вона ставить. Що таке наука? Яка головна роль науки? Чи існують межі наукового пізнання і пізнання взагалі? Яке місце заснованої на науці раціональності в системі інших способів ставлення до світу? Чи можливе позанаукове пізнання, який його статус і перспективи? Чи можна науковим способом відповісти на принципові питання світогляду: як виник Всесвіт, як з'явилося життя, яке місце посідає феномен людини в загальній космічній еволюції?
Обговорення всіх цих і багатьох інших світоглядно-філософських питань супроводжувало становлення і розвиток сучасної науки і було необхідною формою усвідомлення особливостей як самої науки, так і тієї цивілізації, в рамках якої наукове ставлення до світу стало можливим. Сьогодні ці питання стоять в новій і надто гострій формі. Це пов'язано, перш за все, з тією ситуацією, в якій опинилася сучасна цивілізація. З одного боку, виявилися небачені перспективи науки і заснованої на ній техніки. Сучасне суспільство вступає в інформаційну стадію розвитку, раціоналізація всього соціального життя стає не тільки можливою, але і життєво необхідною. З другого боку, виявилися межі розвитку цивілізації односторонньо технологічного типу: і у зв'язку з глобальною екологічною кризою, і як наслідок неможливості тотального управління соціальними процесами.
1 ... 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 ... 188 Повернутися на початок книги
