Вступ до філософії
У цей період пануючою стає релігійна ідеологія - теоцент- ризм (грець. theos - Бог). Згідно з християнським віровченням, вона розглядає світ як творіння Бога. Людину також створив Бог, а її сутність полягає в її духовності.
Середньовічна філософія висунула проблему про ставлення Бога до створеного ним світу, завдання раціонального обґрунтування віри, розуміння знання як божественної відвертості.
Значне місце на той час у філософії посідає питання про співвідношення загальних понять та емпіричних предметів. Номіналісти (лат. nomena - назви, імена) вважали, що існують тільки окремі речі. Реалісти (лат. realis - речовинний) вчили, що загальні поняття первинні й існують незалежно від окремих речей. Концептуалісти (лат. conceptus - думка, уявлення) вважали, що загальні поняття не існують незалежно від окремих речей, а є специфічними формами пізнання дійсності.
Студенту варто уважно ознайомитися з аргументами учених цих напрямів у середньовічній філософії, тому що суперечка, почата ними, продовжувалася й у наступних століттях між раціоналістами і сенсуалістами.
Провідним ученим того періоду - часу розквіту схоластики (грецьк. schole - школа) - був Хома Аквінський (1225-1274). На його вчення варто звернути особливу увагу, тому що його філософія - томізм (лат. Thomas - Хома) стала ідеологічною доктриною католицизму.
Хома Аквінський прагнув обґрунтувати питання гармонії віри і розуму, вивести буття Бога з буття речей, запропонував ідею потенційного (можливого) і актуального (дійсного) буття. В антропології він виходив з уявлення про особистість як єдність душі і тіла.
Середньовічна філософія, через релігійність і схоластичність, була догматичною і консервативною й наприкінці XIV ст. вже не задовольняла потреби суспільного розвитку. На зміну їй прийшла філософія Відродження.
Розглядаючи друге питання «Філософія епохи Відродження і Нового часу», варто виходити з того, що епоха Відродження - це період у культурному й ідейному розвитку країн Західної і Центральної Європи з XV до XVII ст.
Відмітними рисами епохи Відродження є: 1) повернення до культурної спадщини античності, її відродження; 2) боротьба проти церкви і схоластики; 3) утвердження світської культури і гуманізм як цілісного світогляду; 4) посилення престижу науки й експериментального дослідження.
Для творчості представників філософської думки Відродження характерною є віра у безмежні можливості людини, заперечення схоластики й аскетизму, утвердження розкріпаченої, гармонічної, творчої особистості (антропоцентризм, де грецьк. anthropds - людина). У філософії утверджується пантеїзм (грецьк. pan - усе + theos - Бог), що ототожнював бога з природою і світом у цілому.
Початок філософії Відродження пов'язують з іменами італійського філософа Марсиліо Фічино і німецького мислителя Миколи Кузанського.
Фичино (1422-1495) усі релігії, які існували раніше, розглядає як ступіні розвитку «загальної релігії», наділяє людину здатністю до пізнання світу, захищає земну красу, споглядання якої розглядає як вищий ступінь пізнання. Кузанський (1401-1464) відомий тим, що відкрив принцип збігу протилежностей - максимуму і мінімуму, став родоначальником нової європейської діалектики і своїм вченням зруйнував античне і середньовічне уявлення про космос як про щось кінечне.
Революційний переворот у світогляді епохи Відродження пов'язаний з відкриттями польського астронома Миколи Коперника (1473-1543) - геліоцентричної системи; італійського мислителя Джордано Бруно (1548-1600), який висунув ідею про нескінченність Всесвіту і множинність світів; італійського вченого Галілео Галілея (1564-1642), який заклав основи експериментально-математичного природознавства і намагався відокремити науку від релігії. Принцип геоцентризму, що панував до цих відкриттів (Земля - центр Всесвіту), за яким видиме тотожне дійсному, замінив новим геліоцентричним принципом (Сонце -центр сонячної системи), згідно з яким, видиме - це перекручене відображення схованої за явищами сутності. Цей новий принцип став теоретико-пізнавальним методом класичної науки.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 119 Повернутися на початок книги
