Вступ до філософії
Тема 7. Суспільна свідомість та її структура
При вивченні питання "Взаємозв'язок суспільної й індивідуальної свідомості" слід зрозуміти, що, по-перше, терміни "суспільна свідомість" і "соціально-культурна сфера" сьогодні нерідко вживають як синоніми, тобто тотожні чи близькі за значенням; по-друге, сутність суспільної свідомості можна розкрити, тільки вирішивши питання про співвідношення суспільного буття і свідомості.
Суспільне буття - це реальний процес життя людей, ті суспільні відносини, які складаються в суспільстві на основі даного способу виробництва і культури.
З погляду ідеалізму, свідомість визначає буття. Така точка зору, яка отримала своє концентроване вираження в концепції Гегеля та його послідовників, спирається на так званий "здоровий глузд". Люди беруть участь у суспільних діях, керуючись певними поглядами, почуттями, спонуканнями, і дослідники роблять звідси висновок про визначальну роль свідомості. При цьому недооцінюється роль економіки, техніки і технології, ігнорується той факт, що людина, незважаючи на її свідомість, не спроможна в повному обсязі передбачати результати своєї діяльності (згадаємо фразу "Хотіли як краще, а вийшло як завжди"). Більше того, навіть у шлюбних контрактах йдеться не стільки про духовні, скільки матеріальні основи життя людей, які створюють сім'ю.
Для матеріалістів суспільна свідомість є похідною від буття, тобто буття визначає свідомість. З цієї точки зору, суспільна свідомість - це сукупність таких ідей, теорій, поглядів, почуттів, настроїв, які відображають буття людей, умови їх існування.
Суспільна свідомість не функціонує поза свідомістю конкретних людей, але це не є доказом тотожності індивідуальної і суспільної свідомості. Індивідуальна свідомість - це внутрішній (духовний) світ особистості, її життєвий досвід, світовідчуван- ня і світосприймання. Вона відображує через призму конкретних умов життя людини не всю реальність, а лише окремі її сторони і риси, фіксуючи багато окремого, неповторного, того, що є цінним для даної людини.
Виникнення, функціонування і розвиток індивідуальної свідомості є функціонуванням і становленням конкретної людини. Зі смертю людини індивідуальна свідомість завершує свій цикл, хоча ті чи інші результати її діяльності, свідомості в тій чи іншій формі передаються іншим людям, продовжують жити в їхній пам'яті чи в конкретних видах духовного буття: музичних творах, віршах, фразах, афоризмах.
На відміну від індивідуального, суспільна свідомість є колективною, всеосяжною пам'яттю, різнобічним духовним досвідом суспільства. Доки існуватиме людство, існуватиме й функціонуватиме суспільна свідомість. Відволікаючись від подробиць, властивих індивідуальній свідомості, вона є узагальнюючою картиною людського світобачення.
Студенту необхідно розібратися у взаємозв'язку суспільної й індивідуальної свідомості, зрозуміти, що суспільна свідомість за своїм походженням (генетично) формується з найважливіших досягнень індивідуальної свідомості. Ті чи інші ідеї, концепції, прогнози проходять через "сито" суспільної думки, дуже прискіпливо екзаменуються часом, епохами з їх цінностями, установками, підходами до розуміння досягнень людської думки, що постійно змінюється.
У свою чергу, індивідуальна свідомість є суспільною свідомістю, тому що кожна людина стає особистістю тільки в процесі соціалізації, засвоюючи те, що людство нагромадило в за попередній період.
При розгляді питання "Структура суспільної свідомості. Ідеологія і суспільна психологія" варто виходити з того, що суспільна свідомість є багатогранним, дуже складним явищем соціального життя. Вона має певну структуру, під якою розуміється розчленованість свідомості на складові елементи і характер взаємозв'язку між ними.
1 ... 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 ... 119 Повернутися на початок книги
