Вступ до філософії
Тема 5. Філософське розуміння світу: буття, матерія
При розгляді першого питання «Філософське розуміння категорії "буття"» студенту необхідно звернути увагу на те, що проблема буття є фундаментальною світоглядною і методологічною проблемою.
Буття (лат. esse - бути, є, існувати) одне із центральних понять філософії, введене у філософію давньогрецьким філософом Парменідом (VI-V ст. до н.е.).
Загальною тенденцією в осмисленні проблеми буття було і залишається питання про існування світу «тут і тепер», про його вічність і нескінченність. І якщо констатація того, що світ є, існує «тут і зараз», тобто наявне в просторі і часі, спирається на очевидні передумови, факти людського життя, то ідея про неминущий, що не має кордонів, світ не випливає з безпосередніх спостережень, з конкретного досвіду людей. Звідси можна зробити висновок, що перший аспект проблеми буття пов'язаний з усвідомленням суперечливої єдності неминущого і минущого буття речей, станів природи, суспільства, людини.
Другий аспект проблеми буття пов'язаний з питанням про єдність світу. Існування світу як цілого є невіддільним від існування у світі усього того, що існує. Світ у своєму існуванні утворює нерозривну цілісність, деяку єдність.
Третій аспект проблеми буття зводиться до усвідомлення того, що світ є об'єктивна реальність. Ця реальність виступає як сукупною (нерозчленованою) цілісністю, єдиним буттям, що має власну логіку існування і розвитку. Частиною цієї реальності є життєдіяльність людей.
Слід зазначити, що не тільки природне, але й духовне, ідеальне варто розглядати як наявне, дане, таке що має характер особливої, суб'єктивної реальності.
Студентам слід знати, що філософія трактує буття як категорію, яка має загальний характер, поєднує все існуюче у світі. Буття - це існування чого-небудь взагалі. Воно містить у собі всі види матерії, з усіма видами ідей, поглядів, почуттів, установок. Отже, за способом існування буття є двома видами реальності: об'єктивною (матеріальною) реальністю і реальністю суб'єктивною (психічною), тобто світом свідомості
Буття як всеохоплююче поняття має певну структуру. Не вдаючись до її докладного аналізу, відзначимо основні форми буття.
1. Буття речей, процесів і станів природи. Воно підрозділяється на стани природи, що: а) виникли й існували до людини - на «першу природу»; б) на «другу природу» - речі зроблені людиною.
2. Буття людини. Яким би унікальним не було існування людини у світі речей і власне людське буття, воно має спільне з будь-якою річчю природи. Людина з'являється як річ серед речей. У той же час ідентифікація людини зі світом речей не зводить її сутність до фізіологічних процесів, що відбуваються у людському організмі. Власне, людське буття містить у собі природно- біологічний, психологічний і соціально-історичний компоненти.
3. Буття духовне містить у собі існування індивідуалізованого й об'єктивованого духовного. Індивідуалізоване духовне - це насамперед самосвідомість, специфіка яка полягає в тому, що вона є невіддільною від природно-біологічних процесів, але не зводиться до них, будучи за своєю суттю ідеальним (духовним). Духовне буття реалізується через форми суспільної свідомості, зокрема через філософію, мораль, політику. Окремі фрагменти духовного буття - ідеї, ідеали, норми, цінності, природні і штучні мови і т.ін. - здатні зберігатися, удосконалюватися і вільно переміщуватися в соціальному просторі і часі.
4. Буття соціальне містить у собі існування окремої людини в суспільстві й існування суспільства. Тут переплетені матеріальне й ідеальне, перша і друга природа.
5. Віртуальне буття пов'язане з існуванням віртуальної реальності, яка є штучним, синтетичним середовищем, що виникає в результаті взаємодії новітньої технології (комп'ютера) і відповідної інформації. Це можливий, створений людською творчістю світ, у якому люди здійснюють неймовірні перетворення, не турбуючись про наслідки своїх вчинків.
1 ... 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 ... 119 Повернутися на початок книги
