Організація обліку
Основна мета облікової політики - забезпечити одержання достовірної інформації про майновий і фінансовий стан підприємства, результати його діяльності, що необхідно усім користувачам фінансової звітності для прийняття відповідних рішень. Отже, облікова політика підприємства - це не просто сукупність способів ведення обліку, обраних відповідно до умов господарювання, але й вибір методики обліку, яка надає можливість використовувати різні варіанти відображення фактів господарського життя в обліку (залежно від поставлених цілей). Іншими словами, облікову політику в широкому розумінні можна визначити як організацію управління обліком, а у вузькому - як сукупність способів ведення обліку (вибір підприємством конкретних методик ведення обліку).
При формуванні облікової політики
необхідно дотримуватися принципів обліку, що передбачені Законом
України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
(додаток А) і були розглянуті у попередній темі. Згідно з ними облікова
політика має формуватися у певній послідовності, коли кожен попередній етап
забезпечує здійснення наступного. Можна виділити три основні етапи організації
облікової політики (рис.1.2).
|
Рис. 1.2. Основні етапи послідовності формування облікової політики |
З рисунка 1.2 видно, що процес формування облікової політики починається із підготовчого етапу, наступним є етап організації облікової політики і закінчується організація заключним етапом.
На підготовчому етапі перш за все
визначається, з яких питань підприємство повинно прийняти ті чи інші рішення в
частині облікової політики, аналізується практика
використання окремих способів ведення обліку з метою вибору найдоцільніших, а
також проводиться вибір і обґрунтування вихідних положень
побудови облікової політики. Організаційний етап включає кілька послідовних
дій: визначення об'єктів бухгалтерського обліку щодо яких
повинна бути розроблена облікова політика; ідентифікація
потенційно придатних для використання підприємством способів ведення
бухгалтерського; відбір способів ведення бухгалтерського обліку відповідно до
кожного об'єкту тощо. Заключний етап передбачає оформлення
обраної облікової політики шляхом складання спеціального документу, який,
власне, її організує та регулює - Наказу про облікову політику (Додаток Б).
Для організації формування облікової політики власник або керівник (уповноважений власником) може створити, якщо це доцільно, спеціальну комісію з її розробки. До складу комісії повинні входити фахівці не лише бухгалтерської служби, але й інших функціональних підрозділів і служб, у тім числі фінансової, юридичної, відділу внутрішнього аудиту тощо. В разі необхідності можна залучати до розробки облікової політики спеціалізовану організацію (аудиторську, бухгалтерську) або незалежних експертів. До функцій такої комісії має входити: аналіз господарської ситуації і законодавства; відстеження змін у системі бухгалтерських стандартів; аналіз нових способів ведення обліку з точки зору їх придатності для використання на підприємстві; надання пропозицій про встановлення або зміни облікової політики; підготовка відповідних розпорядчих документів; аналіз виконання обраної облікової політики. Саме їх висновки стануть основою складання Наказу про облікову політику, який затверджується наказом керівника. Перелік питань, що висвітлюються в Наказі про облікову політику, складають наступні блоки, що показано на рисунку
1.3.
|
Рис.1.3. Блок-схема питань, що висвітлюються у Наказі про облікову політику |
Теорія облікової політики включає:
принципи обліку, законодавчі акти, наукові положення конструювання
підсистем обліку. Основним змістом цього розділу є визначення
теоретичних основ бухгалтерського обліку (предмет, метод, прийоми складання
документів, способи ведення регістрів та складання звітності).
В її основі лежать принципи ведення обліку - принципи обліку.
1 ... 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 ... 75 Повернутися на початок книги
