Головна
     

Організація обліку

Тема 5. Організація обліку власного капіталу та забезпечення зобов'язань

Методичні рекомендації

Кваліфікованому фахівцю з обліку та його організації потрібно чі­тко знати мету, завдання та основні принципи організації обліку вла­сного капіталу і забезпечення зобов'язань. Всі ці знання йому необ­хідні, щоб організувати своєчасний синтетичний та аналітичний облік капіталів. Для цього виконуються облікові процедури за обов'язковою послідовністю, що розглянута у попередньому розділі у блок-схемі на рис.3.1. Першою умовою є постановка мети та завдань перед організацією обліку капіталів.

 

Ключові питання теми:

•     поняття власного капіталу та його класифікація для цілей організа­ції обліку;

•      основні завдання організації обліку власного капіталу;

•      організація обліку забезпечення зобов'язань;

•      організація інвентаризації власного капіталу та забезпечення зо­бов'язань.

Неможливо організувати облік того чи іншого об'єкту, якщо не знати його структуру. Це пов'язано з тим, що бухгалтеру завжди пот­рібно чітко знати, які прийоми та способи слід застосовувати для об­ліку кожної ланки цієї структури (складного об'єкту). Для цілей орга­нізації обліку структура власного капіталу найкращим чином відо­бражена у Плані рахунків (рис. 5.1).

Рис. 5.1. Класифікація власного капіталу для цілей організації його обліку

 

Хоч власний капітал і є складним об'єктом, і кожний з видів капі­талів у обліку відображають по-різному, однак весь обліковий процес власного капіталу підпорядкований єдиній логіці послідовності орга­нізації облікового процесу, що зображено у моделі організації обліку власного капіталу (рис.5.2).

Рис 5.2. - Модель організації обліку власного капіталу

При організації обліку власного капіталу необхідно враховувати наступні фактори: форму власності; організаційно-правову форму го­сподарювання; кількість засновників, а також інформацію про влас­ний капітал, що наводиться в наказі про облікову політику. Кожна складова частина власного капіталу (виражена певним його видом) має свої особливості, від яких залежить організація обліку кожного виду. Розглянемо це детальніше.

Статутний капітал - це організаційно-правова форма капіталу, величина якого визначається в розмірах, визначених установчими до­кументами господарюючого суб'єкта відповідно до чинного законо­давства. Це сукупність в грошовому вираженні внесків (часток, акцій за номінально вартістю) засновників (учасників) в майно при ство­ренні підприємства для забезпечення його статутної діяльності. Орга­нізація обліку статутного капіталу прямо залежить від порядку випу­ску акцій та їх розміщення, розподілу серед акціонерів або серед за­сновників товариства, обміну акцій однієї номінальної вартості на ак­ції іншої номінальної вартості, привілейованих на прості і навпаки, облігацій на акції і навпаки. Ведення бухгалтерського обліку статут­ного капіталу починається з моменту реєстрації підприємства в Єди­ному державному реєстрі підприємств та організацій України і при­пиняється в день вибуття підприємства з Державного реєстру в ре­зультаті завершення діяльності, банкрутства, реорганізації тощо.

Організація обліку статутного капіталу також залежить від порядку його формування. Якщо у товаристві з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) він формується за рахунок внесків його засновників у вигляді грошових коштів, цінних паперів, будівель, споруд та інших матеріальних цінностей, то у при створенні відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) організується відкрита підписка на акції. Особи, які побажали придбати акції, повинні внести на рахунок за­сновників не менше 10% вартості акцій, на які вони підписалися, а при створенні закритого акціонерного товариства (далі - ЗАТ) - не менше 50%. До моменту реєстрації ТзОВ кожен з учасників повинен внести не менше 30% свого внеску, що підтверджується документа­ми, які видає банк.

 

1  ... 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34  ... 75 Повернутися на початок книги

Якщо ви хотіли додати книгу, виправити або видалити зверніться за адресою imanbooks @ ukr.net
© 2011Карта сайту