Внутрішньогосподарський (управлінський) облік у виробничих підрозділах сільськогосподарських господарюючих суб'єктів
Для першо го варіан ту цієї си с те ми ха рак тер ним був чіт - кий поділ витрат тільки на прямі та непрямі, в результаті чого відхи лен ня фак тич них ви т рат від нор ма тив них розцінюється як наслідок зміни цін, а також економії чи перевитрат сировини. Система обліку нормативних витрат служить для фіксації пря мих ви т рат, де за сто со ву ють нор ма ти ви (стан дар ти), а для фіксації непрямих - кошториси (бюджети). Тому система здобула назву «стандарт-кост».
На ранньому етапі облік витрат був заснований на використанні фактичних даних. Мета обліку полягала у визначенні фактичної собівартості продукції, на підставі чого здійснювалась оцінка запасів та встановлення реалізаційних цін. Поступово обмін ідеями в сферах організації виробництва і бухгалтерського обліку призвів до визнання концепції стандартних витрат в менеджменті.
Система «стандарт-кост» дозволяла оперативно приймати рішення на підставі відхилень від норм (стандартів). У СРСР у 30-ті роки на основі «стандарт-кост» був розроблений нормативний метод.
Основна мета обліку — визначення втрат і відхилень у прибутку господарюючого суб'єкта. У її основі лежить чітке встановлення норм витрат матеріалів, енергії, праці, заробітної плати і всіх інших витрат, пов'язаних із виробництвом продукції. Причому встановлені норми не можна перевиконати. Виконання їх навіть на 80% означає успішну роботу. Перевищення норми означає, що вона була встановлена помилково.
Розрахунок стандартної собівартості має визначений алгоритм. Всі операції, пов'язані з виготовленням продукції (товарів, робіт, послуг), нумеруються. Визначається перелік
Таблиця 1.1
|
Виникнення і розвиток внутрішньогосподарського (управлінського) обліку
|
|
|
|
|
відрядних і погодинних робіт, що припадають на даний виріб. Витрати на погодинні роботи визначаються множенням стандартного часу, необхідного для виконання операції на стандартну годинну ставку. Стандартна вартість матеріалів розраховується як стандартна ціна на стандарт витрат. У якості стандартних цін часто використовуються ринкові ціни. Окремо визначаються ставки розподілу непрямих витрат. Найбільш поширеною базою є витрати на основну заробітну плату працівників.
Одна з основних переваг системи «стандарт-кост» — при пра вильній її ор ганізації не потрібний ве ли кий бух гал терсь - кий штат, оскільки обліковуються тільки відхилення від стандартів. Чим стабільніше працює підприємство, тим більше стан дар ти зо вані ви роб ничі про це си, тим менш тру домістким стає облік і каль ку лю ван ня.
У си с темі «стан дарт-кост» по точ ний облік змін ви т рат не ведеться. Відхилення документуються і відносяться на винних осіб, облік по си с темі «стан дарт-кост» не рег ла мен то ва ний, не має єди ної ме то ди ки вста нов лен ня стан дартів і ве ден ня обліко вих реєстрів. Нор ма тив ний ме тод рег ла мен то ва ний, розроблені загальні і галузеві стандарти і норми, ведеться поточний облік в розрізі елементів витрат, визначаються відхилення від норм і відносяться на винних осіб.
Позитивні сторони системи «стандарт-кост», яка була впроваджена в практику сільськогосподарських господарюючих суб'єктів, в тому, що усі виявлені відхилення від норм (стандартів) відносились у кінцевому рахунку не на собівартість, а списувались на рахунок прибутків і збитків із вказівкою, у якому підрозділі та з яких причин допущені відхилення від норми. Це показує вплив керівників виробничих підрозділів на кінце вий ре зуль тат ро бо ти не ли ше ок ре мо го підроз - ділу, а й всього господарюючого суб'єкта, чітким стає внесок кож но го підрозділу, кож ної струк тур ної оди ниці в до сяг нен ня рентабельності і високоефективної роботи. Закони ринку потре бу ють не обхідності роз роб ки норм (стан дартів) та ким чи - ном, щоб стандартна калькуляція продукції була значно нижчою можливої ринкової ціни, забезпечуючи необхідний рівень рен та бель ності.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 97 Повернутися на початок книги
