Бухгалтерський облік в Україні: аналіз стану та перспективи розвитку
Слід зазначити, що ООН, Європейський Союз та Організація економічного співробітництва та розвитку є політичними, а не професійними організаціями. Тому суб'єкти гармонізації бухгалтерського обліку можна поділити на політичні та професійні (рис. 1.2).
|
Рис. 1.2. Суб'єкти гармонізації бухгалтерського обліку |
Хоча в процесах гармонізації бухгалтерського обліку беруть участь багато організацій, безпосередньо цими процесами керують кілька наднаціональних органів. Насамперед слід визначити сучасну роль та статус Ради міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.
Комітет з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО) було створено 29 червня 1973 р. на підставі угоди, укладеної фаховими організаціями бухгалтерів Австралії, Великої Британії, Ірландії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Мексики, США, Франції та Японії. Його метою було формулювання, видання та вдосконалення в інтересах суспільства стандартів бухгалтерського обліку, яких слід дотримуватися при поданні фінансових звітів, а також сприяння прийняттю та дотриманню їх в усіх країнах.
Діяльність КМСБО в цьому напрямі можна поділити на п'ять етапів:
1973-1979 рр. Випуск загальних стандартів.
1980-1989 рр. Розробка більш детальних стандартів.
1990-1995 рр. Зменшення гнучкості стандартів.
1995-1999 рр. Підготовка базових стандартів згідно з угодою з IOSCO.
З 2000 р. - Конвергенція і глобальне запровадження.
Перші стандарти, видані КМСБО, були загальними і стосувалися, головним чином питань подання і розкриття інформації фінансової звітності.
Стандарти, видані у 80-х роках минулого століття, були більш комплексними і містили альтернативні методи оцінювання, які відображали практику бухгалтерського обліку розвинутих, насамперед англосаксонських, країн.
У 1990-1995 рр. з метою забезпечення зіставності фінансових звітів стандарти було переформатовано, один з альтернативних підходів було визначено як базисний, а інший - як альтернативний допустимий.
Відсутність у КМСБО реальної влади щодо запровадження розроблених ним стандартів нерідко викликало скептичне ставлення до них з боку фахівців. Прикладом цього є позиція М.Г. Чумаченка, який у 1997 р. стверджував, що:
1) нормативи, які видаються Комітетом з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО) первісно не призначені для регулювання обліку і звітності в окремих країнах, а також для безпосереднього використання їх на практиці;
2) між собою ЄС і КМСБО лише планують вступити в контакт через кілька років;
3) лише окремі фірми подають (чи збираються подавати) звітність мовою міжнародних стандартів бухгалтерського обліку;
4) держави не втручаються в процес гармонізації, а якщо й втручаються, то на цьому етапі в аспекті заборони [354, c. 10].
З цього приводу О.М. Островський і В.В. Ковальов відмічають: «Ще в середині 1990-х років здавалось, що прогнози скептиків у відношенні гармонізації обліку збуваються: МСФЗ не здійснювали значного впливу на міжнародну і національну практики обліку; по суті стандарти «зависли в повітрі» - їх ніхто не відкидав, але ніхто не демонстрував їх життєвої потреби» [250, c. 74].
Проте ситуація суттєво змінилася наприкінці 1990-х років, коли була завершена робота над базовим комплектом МСБО. В 1999 р. Міжнародна організація комісій по цінних паперах (International Organization of Security Commission - IOSCO) рекомендувала МСБО для застосування в цілях лістингу на біржах, що сприяло суттєвому укріпленню авторитету КМСБО і появі нових пріоритетів у його діяльності.
Поряд з тим, Базельський комітет банківського нагляду, який на прохання Великої сімки і керуючих центральними банками, переглянув Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, повідомив про свою підтримку стандартів та гармонізації системи бухгалтерського обліку в світовому масштабі.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 224 Повернутися на початок книги
