Бухгалтерський облік в Україні: аналіз стану та перспективи розвитку
Також не можна погодитися з тезою, яку висувають окремі автори [298], що первинні документи перестають бути підставою для бухгалтерських запасів.
Причиною цього, на думку О.А. Агєєвої, є те, що значна частина додаткових даних, які мають бути відображені у фінансовій звітності згідно з вимогами МСФЗ, не підтверджені первісними документами.
У кращому випадку вони підтверджені розрахунками, а в гіршому - формальною ознакою наявності контролю та практикою ділового обороту.
Тому ведення обліку за МСФЗ призведе до ускладнення аналітичного обліку, «захаращенню» бухгалтерського обліку документально непідтвердженою інформацією [2, с. 14].
Слід зазначити, що й у традиційному бухгалтерському обліку підставою для бухгалтерських записів є розрахунки. Типовим прикладом є розрахунок амортизації. Тому оформлені належним чином розрахунки виконують функцію первинного документа.
Щодо зауваження О.Агєєвої , то йдеться не про самі первісні документи, а про те, що МСФЗ передбачають застосування професійного судження, для визнання, оцінки та розкриття фактів господарського життя.
Проте це не виключає застосування первісних документів, зокрема документів бухгалтерського обліку.
Поряд з тим, слід погодитися, що фінансова звітність лише частково базується на даних бухгалтерського обліку, оскільки передбачає наявність інформації описового характеру, зокрема про облікову політику підприємства, пов'язані стороні, події після дати балансу тощо.
Виходячи з цього, не є доречною пропозиція поставити знак рівності між поняттям «бухгалтерська звітність» і «фінансова звітність» та закрити термінологічну дискусію [25, с. 349].
Як бачимо, відміна не в термінології, а в тому, що фінансова звітність поряд з даними бухгалтерського обліку містить оцінки інших фахівців та керівництва підприємства.
Поряд з тим існує думка, що звітність усе більше переходить від бухгалтерів до професійних користувачів в особі фінансових аналітиків, але це підвищує рівень професій бухгалтера [297, с. 7].
Але це не означає відмову від регулювання обліку, оскільки суб'єктом регулювання як обліку, так і звітності є відповідні органи, які в різних країнах застосовують різні підходи щодо сфер та інструментів такого регулювання.
Виходячи з проведеного аналізу, можна зробити висновок, що МСФЗ є динамічною системою, яка спрямована на уніфікацію принципів і методів визнання, оцінки і розкриття інформації у фінансовій звітності на основі зближення із стандартами фінансового обліку США і орієнтована на потреби ринків капіталу.
При цьому сфера обов'язкового застосування МСФЗ на рівні окремих юрисдикцій потребує подальшого дослідження.
1.3. Аналіз гармонізації бухгалтерського обліку держав - членів ЄС
Оскільки Директиви ЄС визначають лише загальні вимоги до складу, змісту та подання фінансових звітів, зберігається багато розбіжностей щодо оцінки, подання та розкриття інформації в річних фінансових звітах товариств та консолідованих фінансових звітах [15, 40, 419, 420].
Згідно з Четвертою Директивою ЄС [405], річна фінансова звітність товариства складається з балансу, звіту про прибуток і збиток та приміток до фінансових звітів.
Разом з тим, держави-члени можуть дозволяти або вимагати:
1) включення інших звітів до складу річної фінансової звітності;
2) розкриття іншої інформації в річній звітності, крім тієї, яка повинна висвітлюватися згідно з Четвертою Директивою.
Законодавством Бельгії, Данії, Фінляндії, Греції, Ірландії, Португалії, Іспанії, Швеції та Великої Британії вимагається складання і подання в складі річної звітності інших звітів, які не включено до сфери Четвертої Директиви ЄС :
■ Звіт про рух грошових коштів (Данія, Фінляндія, Ірландія, Португалія, Швеція, Велика Британія);
1 ... 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 ... 224 Повернутися на початок книги
