Головна
     

Бухгалтерський облік в Україні: аналіз стану та перспективи розвитку

Також не можна погодитися з тезою, яку висувають окремі ав­тори [298], що первинні документи перестають бути підставою для бухгалтерських запасів.

Причиною цього, на думку О.А. Агєєвої, є те, що значна частина додаткових даних, які мають бути відображені у фінансовій звітності згідно з вимогами МСФЗ, не підтверджені первісними документами.

У кращому випадку вони підтверджені розрахунками, а в гір­шому - формальною ознакою наявності контролю та практикою ділового обороту.

Тому ведення обліку за МСФЗ призведе до ускладнення аналітич­ного обліку, «захаращенню» бухгалтерського обліку документально непідтвердженою інформацією [2, с. 14].

Слід зазначити, що й у традиційному бухгалтерському обліку підставою для бухгалтерських записів є розрахунки. Типовим при­кладом є розрахунок амортизації. Тому оформлені належним чи­ном розрахунки виконують функцію первинного документа.

Щодо зауваження О.Агєєвої , то йдеться не про самі первісні документи, а про те, що МСФЗ передбачають застосування профе­сійного судження, для визнання, оцінки та розкриття фактів госпо­дарського життя.

Проте це не виключає застосування первісних документів, зо­крема документів бухгалтерського обліку.

Поряд з тим, слід погодитися, що фінансова звітність лише част­ково базується на даних бухгалтерського обліку, оскільки передбачає наявність інформації описового характеру, зокрема про облікову по­літику підприємства, пов'язані стороні, події після дати балансу тощо.

Виходячи з цього, не є доречною пропозиція поставити знак рівності між поняттям «бухгалтерська звітність» і «фінансова звіт­ність» та закрити термінологічну дискусію [25, с. 349].

Як бачимо, відміна не в термінології, а в тому, що фінансова звіт­ність поряд з даними бухгалтерського обліку містить оцінки інших фахівців та керівництва підприємства.

Поряд з тим існує думка, що звітність усе більше переходить від бухгалтерів до професійних користувачів в особі фінансових аналі­тиків, але це підвищує рівень професій бухгалтера [297, с. 7].

Але це не означає відмову від регулювання обліку, оскільки суб'єктом регулювання як обліку, так і звітності є відповідні органи, які в різних країнах застосовують різні підходи щодо сфер та інстру­ментів такого регулювання.

Виходячи з проведеного аналізу, можна зробити висновок, що МСФЗ є динамічною системою, яка спрямована на уніфікацію принципів і методів визнання, оцінки і розкриття інформації у фі­нансовій звітності на основі зближення із стандартами фінансового обліку США і орієнтована на потреби ринків капіталу.

При цьому сфера обов'язкового застосування МСФЗ на рівні окремих юрисдикцій потребує подальшого дослідження.

1.3. Аналіз гармонізації бухгалтерського обліку держав - членів ЄС

Оскільки Директиви ЄС визначають лише загальні вимоги до складу, змісту та подання фінансових звітів, зберігається багато роз­біжностей щодо оцінки, подання та розкриття інформації в річних фінансових звітах товариств та консолідованих фінансових звітах [15, 40, 419, 420].

Згідно з Четвертою Директивою ЄС [405], річна фінансова звіт­ність товариства складається з балансу, звіту про прибуток і збиток та приміток до фінансових звітів.

Разом з тим, держави-члени можуть дозволяти або вимагати:

1)  включення інших звітів до складу річної фінансової звітності;

2)   розкриття іншої інформації в річній звітності, крім тієї, яка повинна висвітлюватися згідно з Четвертою Директивою.

Законодавством Бельгії, Данії, Фінляндії, Греції, Ірландії, Пор­тугалії, Іспанії, Швеції та Великої Британії вимагається складання і подання в складі річної звітності інших звітів, які не включено до сфери Четвертої Директиви ЄС :

■          Звіт про рух грошових коштів (Данія, Фінляндія, Ірландія, Португалія, Швеція, Велика Британія);

 

1  ... 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32  ... 224 Повернутися на початок книги

Якщо ви хотіли додати книгу, виправити або видалити зверніться за адресою imanbooks @ ukr.net
© 2011Карта сайту