Бухгалтерський облік в Україні: аналіз стану та перспективи розвитку
1.2. Результати та перспективи гармонізації бухгалтерського обліку на основі МСФЗ
Незважаючи на зростаючу роль МСФЗ у світі, їх мета та вплив на розвиток бухгалтерського обліку залишаються предметом дискусії. Зокрема Л. Шнейдман характеризує МСФЗ як достатньо складну систему вимог, принципів, частково правил і процедур підготовки корисної для широкого кола зацікавлених осіб інформації [365, с. 7].
Ця система складається зі стандартів та тлумачень, оскільки згідно з визначенням, наведеним у п.11 МСБО 1 «Подання фінансових звітів»: «Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) - це стандарти та тлумачення, прийнятті Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО)». Вони охоплюють:
■ Міжнародні стандарти фінансової звітності (IFRS);
■ Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (IAS);
■ Тлумачення, розроблені Комітетом з тлумачення міжнародної фінансової звітності (IFRIC) або колишнім Постійним комітетом з тлумачень (SIC).
М.Т. Щирба і Л.Я. Тринька визначають МСФЗ як «цілісну, постійно вдосконалювану систему обліку та фінансової звітності, що узагальнює принципи і правила фінансових звітів, яка виникла у результаті посилення процесів економічної інтеграції країн і спрямована на зближення методології обліку та звітності в різних країнах світу» [366, с. 41].
Поряд з тим, О.М. Петрук вважає, що МСФЗ є принципами складання фінансової звітності, а не правилами [273, с. 221], тому МСФЗ як система бухгалтерського обліку не існує [273, с. 80].
Отже, О.М. Петрук буквально трактує поширений тезис про те, що МСФЗ є стандартами, орієнтованими на принципи, а стандарти фінансового обліку США є стандартами, орієнтованими на правила.
У дійсності усі стандарти бухгалтерського обліку спираються на принципи і містять певні правила.
Поряд з тим співвідношення між принципами та правилами в різних стандартах різні. В МСФЗ наведено лише загальні правила щодо вибору та застосування облікової політики відносно подання та розкриття інформації у фінансових звітах.
Тому визначення МСФЗ, надане Л. Шнейдманом, цілком прийнятне.
Також слід погодитися з Л. Шнейдманом у тому, що застосування в назві Ради і стандартів слів «стандарти бухгалтерського обліку» (accounting standards) дезорієнтує користувачів, налаштовуючи їх на традиційні питання облікового процесу. Але це є не наслідком неправильного перекладу терміна «accounting», а непослідовністю термінології, яка застосовується засновниками органу, який установлює МСФЗ.
Крім того, принципи та правила фінансової звітності певною мірою визначають методологію бухгалтерського обліку, тобто процес класифікації та систематизації первинних даних.
МСФЗ стосуються фінансових звітів загального призначення, метою яких є надання інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства, яка є корисною для широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень.
Фінансові звіти загального призначення - це звіти, що відповідають потребам тих користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їхніх конкретних інформаційних потреб.
До користувачів фінансових звітів належать існуючі та потенційні інвестори, працівники, кредитори, клієнти, урядові установи та громадськість.
Такі фінансові звіти не здатні забезпечити окремих користувачів усією інформацією, потрібною їм для прийняття рішень
Через це окремі групи користувачів можуть установлювати інші або додаткові вимоги до інформації. Наприклад, уряд країни може встановити додаткові звіти для визначення і контролю податків. Своєю чергою, керівництво підприємства визначає склад і зміст внутрішньої звітності, необхідної для планування, контролю і прийняття рішень.
1 ... 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 ... 224 Повернутися на початок книги
