Бухгалтерський облік в Україні: аналіз стану та перспективи розвитку
Розділ 4. Теоретичні та практичні аспекти застосування управлінського обліку
4.1. Сутність управлінського обліку та його трактування в Україні
В СРСР, до складу якого входила Україна, термін «управлінський облік» не застосовували. Значна частина показників (фінансових і нефінансових) поточної внутрішньої звітності базувалися на даних оперативного, а не бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік був, по суті, фінансовим обліком, спрямованим на контроль за збереженням соціалістичної власності й виконанням державних планів.
Дані бухгалтерського обліку використовували також для управління з метою скорочення витрат і підвищення рентабельності.
Цю функцію обліку влучно схарактеризував письменник Д. Гранін у романі «Пошукачі»: «У гомінких кімнатах бухгалтерії, на столах, завалених паперами, де стояли довгі шухляди картотек, клацали кісточки, тріскотіли арифмометри, люди вели справжнісіньку дослідницьку роботу. Вони винаходили засоби, що підвищують рентабельність. За невловимими ознаками виявлялися слабкі місця окремих електростанцій та заразом турботлива і грізна рука головного бухгалтера зупиняла, застерігала, показувала» [117 , с. 56].
За радянських часів у публікаціях вітчизняних авторів, присвячених зарубіжному обліку, управлінський облік розглядали переважно з ідеологічних позицій, тобто як засіб підвищення експлуатації трудящих і приховування прибутків капіталістами.
Найсерйознішим дослідженням методів управлінського обліку була в ті часи праця проф. М. Чумаченка, видана в 1971 р. [356].
На початку 90-х років XX ст. російською мовою було видано низку підручників зарубіжних авторів з управлінського обліку та контролінгу (К. Друрі, Ч. Хорнгрена та Дж. Фостера, Р. Ентоні та Дж. Ріса, Р. Манна, Е. Маєра та ін.).
Пізніше, завдяки ознайомленню із зарубіжним досвідом, були опубліковані підручники, посібники та монографії з управлінського обліку українських і російських авторів, зокрема В. Сопко(1995), М. Пушкаря (1995), С. Голова і В. Єфіменко (1996). Л. Нападов- ської (1999), Ф. Бутинця, Л. Чижевської, Н. Герасимчука (2000), В. Ткача та М. Ткача (1994), В. Палія (1997), Г. Карпової (1998), О. Ми- колаєвої та Т. Шишкової (1997) та ін.
Розвиток ринкових відносин в Україні зумовив зростання потреби в обліковій інформації, необхідної для управління підприємством. Тому термін управлінський облік з'явився в ухваленому в 1999 р. Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» як синонім внутрішньогосподарського обліку. Цей Закон містить таке визначення: «Внутрішньогосподарський (управлінський) облік - система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством». При цьому стаття 8 Закону передбачає, що підприємство самостійно розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку.
Аналогічні процеси відбуваються в Росії та інших пострадянських країнах. З цього приводу в передмові до російського видання книги К. Друрі «Вступ до управлінського і виробничого обліку» (1998 р.) П. Безруких пише: «Розвиток ринкових відносин (приватизація, створення акціонерних товариств), без сумніву, приведуть до такого розподілу і в нашій країні. В Російській Федерації вже створено передумови для поділу обліку на фінансовий і управлінський» [136, c. 3].
Проте доцільність і можливість практичного поділу обліку на фінансовий та управлінський в Україні, Росії й інших країнах - колишніх республіках СРСР сприймається неоднозначно та є об'єктом широкої дискусії. Прихильники розподілу обліку на фінансовий та управлінський (М. Чумаченко, В. Палій, В. Івашкевич та ін.) [152, 259, 354] вважають, що такий поділ не порушує єдності системи бухгалтерського обліку, оскільки йдеться не про методологічний поділ обліку, а про організаційні зміни. Противники такого поділу (Я. Соколов, Б. Валуєв, О. Бородкін та ін.) [20, 34, 304] вважають, що бухгалтерський облік є єдиним і неподільним, а управлінський - це облік витрат і калькуляція собівартості, які штучно намагаються відірвати від бухгалтерського обліку окремі, переважно молоді, фахівці, орієнтовані на західні традиції.
1 ... 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 ... 224 Повернутися на початок книги
