Бухгалтерський облік в Україні: аналіз стану та перспективи розвитку
Безпосередньо в трансформованому звіті про фінансові результати доречно навести лише показники «Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію та «Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію».
При цьому слід переконатися, що розрахунок цих показників здійснено в повній відповідності до положень МСБО 33. Решту показників, у тому числі кількість акцій та дивіденди на акцію, доцільно розкрити в примітках до фінансової звітності.
Після завершення трансформації балансу та звіту про фінансові результати, на їх основі складаються звіт про зміни у власному капіталі та звіт про рух грошових коштів. Звіт про власний капітал доцільно готувати на основі формату, наведеному в додатку до П(с) БО 5 з урахуванням розглянутих (в 3.1) відмін його від МСБО 1.
При складанні звіту про рух грошових коштів слід керуватися виключно положеннями МСБО 7.
Завершальним етапом трансформації є підготовка приміток згідно з МСФЗ.
Відповідність трансформованої звітності положенням МСФЗ повинна бути підтверджена аудиторським висновком, наведеним у звіті аудиторів. Аудит фінансової звітності слід проводити у повній відповідності з Міжнародними стандартами аудиту
Трудомісткість трансформаційних процедур та динамічність гармонізації підходів до фінансової звітності не дозволяють вважати трансформацію оптимальним методом складання звітності за МСФЗ.
Досвід свідчить, що основними перевагами трансформації є невеликі фінансові витрати та витрати часу на підготовку звітності, але якість останьої визначається кваліфікацієй фахівців, які здійснили трансформацію.
Крім того, для великої або багатопрофільної компанії досить складно виявити всі необхідні коригування, зумовлені специфікою господарської діяльності.
Виходячи з цього, окремі автори [44, 92] віддають перевагу паралельному веденню бухгалтерського обліку за МСФЗ.
На нашу думку, паралельний облік потребує додаткових витрат, а транформація виправдана лише як тимчасовий захід, зокрема для складання першої фінансової звітності за МСФЗ. У подальшому доцільно дозволити таким підприємствам складати звітність лише за МСФЗ, що потребує внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо диференціації вимог до фінансової звітності різних суб'єктів господарювання.
3.3. Проблеми практичного застосування принципів і методів міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні
Прийняття та запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності в окремо взятій країні відбувається в середовищі та під впливом певних економічних, політичних, правових і культурних чинників.
З урахуванням цього в 2003 р. Міжнародна федерації бухгалтерів (МФБ) визнала за необхідне чіткіше визначити труднощі, пов'язані з прийняттям міжнародних стандартів, і навести успішні приклади того, як упроваджувалися або впроваджуються міжнародні стандарти.
Проект, який очолив колишній член правління МФБ Пітер Вонг, допоміг зібрати думки фахівців з міжнародної фінансової звітності: представників регіональних і національних професійних бухгалтерів; комітетів і постійних робочих груп МФБ; національних органів стандартизації; користувачів фінансової звітності; регулюючих органів, а також професійних бухгалтерів, що працюють у різних галузях.
За результатами проведеного дослідження було підготовлено звіт [320], метою якого є заохочення подальшого обговорення і дій з прийняття і запровадження міжнародних стандартів, щоб зблизити стандарти в міжнародному масштабі.
У цьому документі, який часто називають звітом Вонга, розглядаються такі потенційні труднощі процесу прийняття та запровадження міжнародних стандартів:
■ питання мотивації - чинники, які можуть сприяти або завадити схваленню національними регулюючими органами;
1 ... 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 ... 224 Повернутися на початок книги
