Бухгалтерський облік
Бухгалтерський
облік — це, насамперед, економічна наука, тобто наука про ведення господарства. Разом з тим як система знань
бухгалтерський облік включає значну кількість правових (юридичних),
математичних (арифметичних, алгебраїчних) та інших
елементів знань, завдяки чому перетворився в науку на зіткненні
кількох наук, поєднуючи елементи різних економічних наук:
статистики, фінансів тощо. Завдяки цьому бухгалтерський облік
вважають то «мовою бізнесу», то «скелетом управління», то
навіть другим «виданням» політичної економії (П. Прудон), а бухгалтера на підприємстві вважають управлінцем
інформацією, відповідальним за її формування для
внутрішніх і зовнішніх споживачів.
Згідно з цим,
метою ведення бухгалтерського обліку є надання користувачам для
прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої
інформації про фінансове становище, результати діяльності
та рух грошових коштів підприємства.
Інформація про господарську діяльність підприємства
цікавить не лише його власників і керівників, а й широке коло інших користувачів, які приймають рішення щодо стосунків із
цим підприємством, дотримання ним укладених угод, установлених норм і правил. До таких користувачів належать потенційні інвестори, працівники, кредитори,
покупці, податкові органи тощо. Для забезпечення
користувачів інформацією про господарську діяльність
слід безперервно вести бухгалтерський облік із дня реєстрації підприємства до
його ліквідації.
Для будь-якого підприємства бухгалтерська
інформація служить, насамперед, для прийняття управлінських рішень, обрання найбільш доцільного напрямку діяльності та орієнтує
дане підприємство на ринку товарів і послуг.
Бухгалтерський облік — це процес
виявлення, виміряння, реєстрації, накопичення,
узагальнення, зберігання та передачі інформації про господарську діяльність
підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Якщо йдеться про облік у господарських об'єктах, то його називають господарським обліком, що вимагає проміжного визначення цього поняття.
Господарський облік — це спостереження, сприймання, вимірювання та реєстрація господарських фактів, які являють собою або дійсні явища (споруда, трактор, хліб тощо), або дійсний процес господарювання (купівля, виготовлення продукту, виконання роботи, надання послуги тощо)
Господарський облік реєструє не всі явища природи і суспільства, а лише господарські факти — діяльність людей, спрямовану на добування, перетворення і пристосування продуктів природи до потреб людського суспільства.
Облік можливий тільки тоді, коли є в наявності який-небудь факт, тобто передумовою обліку є факт (від. лат. factum — зроблене, дійсна подія, тобто істина).
Виходячи з цього, у бухгалтерському обліку відображаються окремі господарські операції, з яких складається виробничо- господарська діяльність.
Господарська операція — це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів, зобов'язань та власному капіталі підприємства. Більшість господарських операцій є наслідком вольових дій юридичних або фізичних осіб, які укладають угоди, здійснюють технологічні операції тощо. Поряд з тим господарські операції можуть мати місце в результаті певних подій, тобто явищ локальної дійсності, що трапляються незалежно від волі людини (стихійне лихо, моральний знос тощо). Отже, господарська операція являє собою дію або подію, яка веде до змін у фінансовому стані підприємства.
Кожна господарська операція має певні ознаки та показники, які характеризують її сутність. Ознакою господарської операції є те, що якісно відрізняє її від інших операцій і разом з тим дає можливість групувати однорідні господарські операції. Наприклад, операції з реалізації продукції можуть відрізнятися залежно від умов поставок і покупців. Показники господарської операції забезпечують кількісну характеристику операції з допомогою відповідних вимірників (натуральних, трудових, грошових).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 149 Повернутися на початок книги
