Бухгалтерський облік
За технікою складання і опрацювання документи поділяють на такі, які заповнюються ручним способом, з частковим використанням обчислювальної техніки, повністю складаються автоматизованим способом з використанням персональних комп'ютерів.
Бухгалтерські документи для надання їм юридичної сили обов'язково повинні мати такі реквізити: назву документа (форми), код форми; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; вимірники господарських операцій (у кількісному та вартісному вираженні); посаду осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій та достовірність оформлення їх, особисті підписи та розшифрування їх.
Крім перелічених обов'язкових реквізитів, в документах можуть бути й інші реквізити, які визначаються характером здійснюваних операцій.
У бухгалтерських документах виправлення
помилок має бути підтверджене підписами посадових
осіб, які підписали ці документи, із зазначенням дати виправлення. У касових і
банківських документах виправлення не
допускаються.
Здійснення єдиного методологічного керівництва обліком і звітністю в нашій країні забезпечує можливість розробки і застосування єдиних уніфікованих форм документів для обліку однорідних операцій на різних підприємствах і в організаціях. Так, більшість банківських документів складаються за одним і тим же зразком всіма підприємствами і організаціями незалежно від галузі. Уніфікованими для всіх галузей є також касові документи. Поряд з уніфікованими документами, єдиними і обов'язковими для всіх галузей народного господарства, Держ- комстат України розробляє і типові форми документів для окремих галузей (промисловості, сільського господарства, будівництва і т. д.). Застосування уніфікованих документів полегшує їх складання та обробку, розробку типових програм автоматизації обліку.
Широко використовується також стандартизація документів. Під стандартизацією розуміють встановлення однакових стандартних розмірів бланків для однотипних документів. Стандартизація документів також покладена на Держкомстат України.
Існують певні стандарти для друкування документів (розміри, папір та ін.). Застосування стандартних документів спрощує і полегшує опрацювання і зберігання їх.
Первинні документи, складені в різних господарських підрозділах, передають до бухгалтерії, де їх перевіряють, розцінюють, групують і роблять бухгалтерські записи. Для контролю за надходженням і своєчасним опрацюванням документів складають план документообороту.
Документооборотом називають рух документів від моменту складання або одержання їх від інших організацій до використання для бухгалтерських записів і передачі в архів. План документообороту розробляє головний бухгалтер, а затверджує керівник підприємства, після чого він стає обов'язковим для всіх працівників, що складають первинні документи і ведуть облік. Після розцінки документи, як правило, групують, тобто збирають за певний період (день, декаду, місяць) за однорідними ознаками (касові документи, документи про рух матеріалів, банківські документи та ін.). Групування документів завершується складанням нагромаджувальних (групувальних) відомостей.
На основі одержаних способом групування і підрахунку підсумків у документах проводяться бухгалтерські записи шляхом складання кореспонденції між рахунками по окремій операції або групі однорідних операцій. Цей етап обробки бухгалтерських документів називається контируванням. Бухгалтерські записи можуть проводитись безпосередньо на первинних документах, в яких передбачені спеціальні графи. Якщо по однорідних документах складають нагромаджувальні відомості, то по підсумкових даних складають бухгалтерські проводки.
1 ... 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 ... 149 Повернутися на початок книги
