Бухгалтерський облік
Бухгалтерський баланс — це спосіб економічного групування та узагальненого відображення стану засобів підприємства за їх функціональною роллю в процесі відтворення та за джерелами їх утворення і цільовим призначенням на певну дату в грошовій оцінці. Як правило, баланс складають на 1-ше число місяця, кварталу, року.
Бухгалтерський баланс будується у вигляді двосторонньої таблиці. У лівій частині балансу, яка називається активом, показують склад, розміщення і використання
засобів; у правій, яка називається пасивом, — джерела утворення господарських
засобів і цільове їх призначення. При цьому
забезпечується їхня рівність.
В економічному розумінні пасив балансу — це сума
вартостей, одержаних з різних джерел (від держави, банківських уста- нов, різних організацій, осіб) для певної мети, а актив
— це конкретні форми існування цих вартостей (матеріали, продукція, кошти та
ін.) на звітну дату.
Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.
Певний вид засобів або джерел, згрупованих за економічно однорідними ознаками, утворюють статтю балансу. Статті балансу, які відображають засоби, називаються активними, а статті, які відображають джерела — пасивними.
Загальні підсумки активу і пасиву балансу (валюта балансу) мають бути рівними між собою. Рівність підсумків активу і пасиву балансу зумовлена тим, що як в активі, так і в пасиві показуються ті самі господарські засоби, тільки згруповані за різними ознаками: в активі — за складом та розміщенням і їх функціональною роллю в процесі відтворення, в пасиві — за джерелами їх утворення. Загальна сума засобів відповідного власника завжди має дорівнювати сумі тих джерел, за рахунок яких вони створені. Цим пояснюється принцип збалансованості в бухгалтерському обліку.
Наприклад, якщо власник підприємства один, то його активи будуть дорівнювати власному капіталу:
Активи = Власний капітал (статутний капітал).
Якщо ж частина засобів (активів) вноситься ще
кимсь, хто не є власником підприємства
(банківський кредит, вклади інших організацій чи осіб), то перед ними виникає
заборгованість, яка називається зобов'язаннями. Звідси випливає така рівність:
Активи =
Власний капітал + зобов'язання.
Таким чином, баланс можна розглядати ще як
звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи,
зобов'язання і власний капітал.
Активи — це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.
Зобов'язання — це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій, і погашення якої у майбутньому, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.
Власний капітал — це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.
Рівність підсумків активу і пасиву балансу має велике контрольне значення, оскільки вона є засобом перевірки правильності бухгалтерських записів і складання балансу.
Зміст і форма бухгалтерського балансу для підприємств, організацій усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ) регламентуються Положенням (стандартом) 2 «Баланс», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 87.
Структуру бухгалтерського балансу розглянуто в таблиці 1.1.
Необхідно звернути увагу на те, що не кожна
господарська операція зумовить збільшення однієї
частини балансу і зменшення іншої. В бухгалтерському обліку розрізняють чотири типи змін, які змінюють бухгалтерський баланс, але ніколи
не порушують балансової рівності.
При І типі змін одна стаття активу збільшується, а друга
на цю ж суму зменшується, але при цьому загальний
підсумок балансу не
змінюється. Наприклад, одержано по чеку касиром з розрахункового банківського
рахунка 1000 грн. Тобто і
розрахунковий рахунок, і каса підприємства є активними статтями, відбулося
лише переміщення 1000 грн із однієї позиції в іншу.
1 ... 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 ... 149 Повернутися на початок книги
