При перевірці документів звертають увагу на:

-     законність операції (перевірка по суті);

-     дотримання вимог щодо оформлення документів(формальна перевірка);

-     правильність арифметичних підрахунків (арифметична пере вірка).

При перевірці по суті перевіряється доцільність і законність операції, дотримання установчих документів, кошторису, норм, розцінок, лімітів.

При формальній перевірці документів встановлюють повноту і правильність заповнення всіх реквізитів, достовірність підписів по­садових осіб на документі.

Арифметична перевірка полягає у перевірці всіх арифметичних підрахунків, що містяться у документі. Неправильно складені або неповно оформлені документи повертаються для дооформления особам, які склали ці документи.

Розцінка робиться в тому випадку, коли в документі є тільки натуральні (трудові) вимірники. Наприклад, в лімітно-забірної кар­тки. В цьому випадку бухгалтер проставляє ціни і суми. Якщо в документі є як обов'язковий реквізит грошовий вимірник (ціна і сума), такий документ розцінці не підлягає.

Групування документів у групи - це об'єднання однорідних за змістом документів у групи і запис результатів у групувальні відо­мості. Це робиться щоб не відображати в обліку кожний документ окремо, а відобразити їх однією сумою, поскільки документи одно­рідні за змістом.

Бухгалтерські проводки, як правило, пишуться на документі, яким оформлена господарська операція. Запис робиться від руки на вільному місці документа. На бланках окремих документів є спеціальні графи для зазначення кореспондуючих рахунків. Від правильності складання бухгалтерських проводок залежить правильність відображення в обліку господарських операцій. Це вимагає від облікових працівників високого рівня професіоналізму.

Всі документи, що пройшли опрацювання, повинні мати про це відмітку, що запобігає можливості їх повторного використання. На касових документах пишуть від руки або ставлять штамп "Погашено" або "Виплачено" із зазначенням дати. В інших документах при ручному опрацюванні - дату відображення в бухгалтерському обліку, а при опрацюванні на ЕОМ - відтиск штампу оператора , відповідального за їх опрацювання.

Відобразити в бухгалтерському обліку - це значить записати в обліковий регістр.

7.3 Поняття про облікові регістри. Види облікових регістрів

Регістр (від латинського rejestr, reictrum - список, опис, показник, книга для запису) - це носій спеціального формату , призначений для відображення документально оформлених господарських операцій в системі рахунків, накопичення та зберігання облікової інформації. В регістри господарські операції записуються за двома ознаками: системності та хронології. Записи в облікові регістри повинні здійснюватися в міру надходження документів, але не пізніше терміну, який забезпечує своєчасне нарахування заробітної плати, складання фінансової, податкової та статистичної звітності. Запис в облікові реєстри називають обліковою реєстрацією. Це другий етап облікових робіт (після документального оформлення і опрацювання документів).

Бухгалтерські регістри і документи ( їх часто називають пер­винними) мають різний статус при вирішенні питань в процесі різного роду перевірок контролюючими органами або при вирішенні судових справ. В цих ситуаціях використовуються дані бухгалтерських регістрів, але тільки в випадку , якщо кожний запис в них підтверджений відповідно оформленим первинним документом.

За зовнішнім виглядом облікові регістри поділяються на книги (бухгалтерські книги), картки, окремі листочки. В бухгалтерських, книгах сторінки міцно переплетені (зброшуровані, пронумеровані, а в кінці книги за підписом головного бухгалтера вказують загальну кількість сторінок).У деяких книгах (Касова книга) сторінки не тільки нумерують, а й прошнуровують шпагатом і скріплюють сургучною або мастильною печаткою. На обкладинці книги зазначають назву підприємства або організації, назву книги та рік, на

1  ... 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58  ... 64 Повернутися на початок книги