Аудит
Підтверджуючи
інформацію фінансової звітності, аудитор виступає певним гарантом порядності
відносин між акціонерами та іншими учасниками господарської діяльності. У
цьому й полягає його соціальне значення.
У країнах з
ринковою економікою існує громадський інститут аудиту
зі своїм правовим статусом, проте відносини державних структур
з аудиторськими організаціями в европейських країнах
і США різні. Якщо в США і Великобританії
аудиторські організації самостійні, вони самі
ведуть підготовку аудиторів, дають їм відповідну кваліфікацію та стежать за
тим, як вони виконують свої обов'язки, то в багатьх країнах Європи аудиторську діяльність організовуються
урядові установи.
Розвиток аудиту сприяв утворенню великих транснаціональних компаній і фірм, які мають свої філії в багатьох країнах світу. Насамперед це "Велика четвірка" - "Ернст і Янг", "КПМГ", "Ділойт і Туш", "Прайсвотерхаус Куперс".
На території України державний контроль існував уже з початку XIX ст., але незалежний аудит поширення не набував. У Радянському Союзі взагалі і в Україні зокрема, існував тільки народний, державний і партійний контроль, який здійснювали Комітет народного контролю УРСР, Головне контрольно-ревізійне управління, Мінфін України, відомчі контрольно-ревізійні управління. Перехід до нових економічних відносин насамперед був зумовлений змінами у відносинах власності. У лютому 1991 року Верховна Рада України ухвалила Закон України "Про власність", у якому суб'єктами права власності України визначені народ України, окремі громадяни, юридичні особи та держава. Закон надає реальні права індивідуальної власності широким верствам населення. Почали розвиватися підприємства недержавної форми власності, формується прошарок власників. Подальший стрімкий розвиток цього процесу був пов'язаний з роздержавленням та приватизацією державного майна. Всі ці процеси об'єктивно зумовили необхідність становлення і подальшого розвитку незалежного аудиту.
Аудиторська діяльність почала розвиватися в Україні з переходом до ринкових відносин.Вона включає такі основні рівні становлення:
• перший - це ухвалення Закону України "Про аудиторську діяльність" у 1993р., який визначив у правовому полі місце аудиту;
• другий - розроблення системи нормативно-правового регулювання аудиту, яка включає національні нормативи і кодекс професійної етики аудиторів України;
• третій - розроблення документів, які потрібні для реалізації нормативів і використання їх;
• четвертий - прийняття Стандартів аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів в якості Національних стандартів аудиту.
Розвиток
ринкових відносин зумовлює необхідність прийняття великої кількості нових
нормативних документів, що регламентують нові питання
діяльності підприємств; бухгалтерського обліку і звітності; оподаткування і порядок формування собівартості
продукції. У зв'язку з цим виникає необхідність
створення нової форми контролю за діяльністю підприємств, що включав би в себе
консультування з питань організації і ведення бухгалтерського обліку,
правильність нарахування податків, правової позиції та інших видів послуг.
Власники і насамперед колективні власники, а також кредитори позбавлені можливості самостійно переконатися в тому, що всі численні операції підприємства, найчастіше дуже складні, законні і правильно відбиті у звітності. Вони не мають також доступу до облікових записів, відповідного досвіду, тому мають потребу в послугах аудиторів.
Згідно зі ст. 8 Закону України "Про аудиторську діяльність" на сьогодні випадками обов'язкового аудиту є для:
• підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності відкритих акціонерних товариств,
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 89 Повернутися на початок книги
