Головна
     

Управлінський облік

Загальний маржинальний дохід = 100 Р + 150 К

У нашому прикладі існує три основні обмеження: потужність цеху № 1, потужність цеху № 2 та матеріальні запаси для вироб­ництва.

Рівняння обмеження-алгебраїчне зображення одного з обме­жувальних чинників.

Враховуючи максимальну потужність цеху № 1 та робочий час, необхідний для складання одиниці продукції, складемо рів­няння обмеження потужності цеху № 1: 4Р + 10К < 1000.

За рівнянням обмеження потужності цеху № 2 матиме вигляд: 1Р + 0,5К < 150

Третє рівняння обмеження стосується запасів матеріалів для виробництва пилососів «Коник»: К < 90.

Нарешті, ще одне обмеження лінійного програмування перед­бачає неможливість негативного виробництва, тобто: Р > 0, К > 0.

На практиці моделі лінійного програмування розв'язують пе­реважно за допомогою комп'ютера. При цьому, залежно від кіль­кості змінних у рівнянні цільової функції (рис. 1.2.1), можна за­стосовувати різні методи вирішення.

У нашому прикладі ми маємо справу з двома виробами, тому вирішення моделі лінійного програмування можна здійснити та­кож шляхом графічного підходу (що буде розглянутий далі).

Метою аналізу вирішення є визначення чутливості моделі до зміни значень обмежувальних чинників. Для цього обчислюють тіньову ціну.

Тіньова ціна — величина зниження значення цільової функ­ції внаслідок зменшення значення відповідного обмежувального чинника на одну одиницю.

Рис. 7.4. Вирішення моделі лінійного програмування

 

Розглянемо розрахунок тіньової ціни на прикладі цеху № 1. Припустімо, що потужність цього цеху зменшилася на одну годину.

У цьому разі система рівнянь обмежень матиме вигляд: 4Р + 10К = 999 1Р + 0,5К = 150

Виникає питання: на скільки зменшиться маржинальний дохід компанії у цьому разі? Щоб відповісти на це запитання, необхід­но розв'язати наведену систему рівнянь. Для цього помножимо друге рівняння на 4 і знайдемо значення К:

Тепер підставимо значення К у рівняння та знайдемо Р: IP + 0,5 (49,88) = 150 Р = 150 - 24,94 Р = 125,06.

З урахуванням нових значень К і Р визначимо загальний мар­жинальний дохід:

(100 • 125,06) + (150 • 49,88) = 12 506 + 7 482 = 19 988.

Проведемо порівняння маржинального доходу при наведених значеннях обмежувального чинника (при наявності тіньової ціни і без неї):

20 000 - 19 988=12 грн.

Таким чином, у разі зменшення потужності цеху № 1 на одну годину загальний маржинальний дохід компанії відповідно зме­ншиться на дванадцять гривень.

7.3. Графічний метод прийняття оптимального рішення

Графічний підхід до вирішення моделі лінійного програму­вання означає побудову графіка, в якому вісі координат відо­бражають значення змінних величин, і вже за графіком- визначення зони можливих рішень. Зона можливих рішень- площа графіка лінійного програмування, окреслена лініями рів­нянь наявних обмежень. Для окреслення зони можливих рішень насамперед необхідно визначити координати ліній обмежень.

Для цього розрахуємо максимальний щоденний обсяг виробни­цтва (табл. 7.9).

Таблиця 7.9

РОЗРАХУНОК МАКСИМАЛЬНОГО ЩОДЕННОГО ОБСЯГУ ВИРОБНИЦТВА

 

Виходячи з цього, можемо записати координати ліній обме­жень (табл. 7.10).

Таблиця 7.10

КООРДИНАТИ ЛІНІЙНИХ ОБМЕЖЕНЬ

 

 

Наведені координати дають змогу побудувати графік і визна­чити зону можливих рішень (рис. 7.5). Зоною можливих рішень є площа АБВГД.

Рис. 7.5. Графічне розв'язання моделі лінійного програмування

 

1  ... 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82  ... 116 Повернутися на початок книги

Якщо ви хотіли додати книгу, виправити або видалити зверніться за адресою imanbooks @ ukr.net
© 2011Карта сайту