Управлінський облік
Загальний маржинальний дохід = 100 Р + 150 К
У нашому прикладі існує три основні обмеження: потужність цеху № 1, потужність цеху № 2 та матеріальні запаси для виробництва.
Рівняння обмеження-алгебраїчне зображення одного з обмежувальних чинників.
Враховуючи максимальну потужність цеху № 1 та робочий час, необхідний для складання одиниці продукції, складемо рівняння обмеження потужності цеху № 1: 4Р + 10К < 1000.
За рівнянням обмеження потужності цеху № 2 матиме вигляд: 1Р + 0,5К < 150
Третє рівняння обмеження стосується запасів матеріалів для виробництва пилососів «Коник»: К < 90.
Нарешті, ще одне обмеження лінійного програмування передбачає неможливість негативного виробництва, тобто: Р > 0, К > 0.
На практиці моделі лінійного програмування розв'язують переважно за допомогою комп'ютера. При цьому, залежно від кількості змінних у рівнянні цільової функції (рис. 1.2.1), можна застосовувати різні методи вирішення.
У нашому прикладі ми маємо справу з двома виробами, тому вирішення моделі лінійного програмування можна здійснити також шляхом графічного підходу (що буде розглянутий далі).
Метою аналізу вирішення є визначення чутливості
моделі до зміни значень обмежувальних чинників. Для цього обчислюють тіньову ціну.
Тіньова ціна — величина зниження значення цільової
функції внаслідок зменшення значення відповідного обмежувального чинника на одну
одиницю.
|
Рис. 7.4. Вирішення моделі лінійного програмування |
Розглянемо розрахунок тіньової ціни на прикладі цеху № 1. Припустімо, що потужність цього цеху зменшилася на одну годину.
У цьому разі система рівнянь обмежень матиме вигляд: 4Р + 10К = 999 1Р + 0,5К = 150
Виникає питання: на скільки зменшиться маржинальний дохід компанії у цьому разі? Щоб відповісти на це запитання, необхідно розв'язати наведену систему рівнянь. Для цього помножимо друге рівняння на 4 і знайдемо значення К:

Тепер підставимо значення К у рівняння та знайдемо Р: IP + 0,5 (49,88) = 150 Р = 150 - 24,94 Р = 125,06.
З урахуванням нових значень К і Р визначимо загальний маржинальний дохід:
(100 • 125,06) + (150 • 49,88) = 12 506 + 7 482 = 19 988.
Проведемо порівняння маржинального доходу при наведених значеннях обмежувального чинника (при наявності тіньової ціни і без неї):
20 000 - 19 988=12 грн.
Таким чином, у разі зменшення потужності цеху № 1 на одну годину загальний маржинальний дохід компанії відповідно зменшиться на дванадцять гривень.
7.3. Графічний метод прийняття оптимального рішення
Графічний підхід до вирішення моделі лінійного програмування
означає побудову графіка, в якому вісі координат відображають значення змінних
величин, і вже за графіком- визначення зони можливих рішень. Зона можливих
рішень- площа графіка лінійного програмування,
окреслена лініями рівнянь наявних обмежень. Для окреслення зони можливих
рішень насамперед необхідно визначити координати ліній обмежень.
|
Для цього розрахуємо максимальний щоденний обсяг виробництва (табл. 7.9). Таблиця 7.9 РОЗРАХУНОК МАКСИМАЛЬНОГО ЩОДЕННОГО ОБСЯГУ ВИРОБНИЦТВА
|
Виходячи з цього, можемо записати координати ліній обмежень (табл.
7.10).
|
Таблиця 7.10 КООРДИНАТИ ЛІНІЙНИХ ОБМЕЖЕНЬ
|
|
Наведені координати дають змогу побудувати графік і визначити зону можливих рішень (рис. 7.5). Зоною можливих рішень є площа АБВГД.
Рис. 7.5. Графічне розв'язання моделі лінійного програмування |
1 ... 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 ... 116 Повернутися на початок книги





