Управлінський облік
Відповідно коефіцієнт запасу міцності — це відносне падіння обсягів реалізації, яке може дозволити собі підприємство до досягнення точки беззбитковості
Коефіцієнт запасу міцності є вимірам ризику нерентабельної роботи компанії. Значення цього показника лежать у межах: да ^ ^ Кзм ^ 1.
Чим більше значення має цей коефіцієнт, тим менша ймовірність того, що компанія зазнає збитку в разі зменшення обсягу продажу.
Операційний важіль — співвідношення постійних і змінних витрат, що забезпечує більший відсоток зростання прибутку, ніж відповідний відсоток зростання обсягу продажу.
Тому операційний важіль більший у компаній, що мають більшу питому вагу постійних витрат і, як результат, більший коефіцієнт маржинального доходу.
Кількісним показником операційного важеля є його фактор (Фов), обчислюваний за формулою:
Коефіцієнт маржинального доходу, запас міцності й операційний важіль — важливі індикатори реагування прибутку на зміну обсягу продажу. Але вони не дають відповіді на запитання: як зміниться прибуток у разі зміни витрат, ціни та (або) обсягу.
Приклад 6.4
Припустимо, що поточний обсяг реалізації
підприємства «Мрія» дорівнює 900 одиниць продукції. За умов збереження значення інших
параметрів діяльності визначимо точку беззбитковості підприємства та запас
міцності.
|
|
Застосовуючи формули для розрахунку точки беззбитковості, спочатку визначимо критичний обсяг діяльності у натуральних одиницях. Він дорівнює 500 одиниць [200 000 / (1000 - 600)]. У свою чергу, точка беззбитковості у грошовому вимірі становить 500 000 грн [500 ■ 1000]. Запас міцності для вказаного обсягу діяльності дорівнює 400 одиницям [900 - 500], або 400 000 грн [400 ■ 1000].
Зауважте, що запас міцності змінюватиметься
відповідно до коливань обсягу продажу, величини
постійних витрат і значення коефіцієнта маржинального доходу, оскільки
критичний обсяг діяльності визначається рівнем постійних
витрат і коефіцієнтом маржинального доходу. Звідси, збільшення
запасу міцності за незмінних обсягів діяльності та коефіцієнта маржинального
доходу можна досягти лише шляхом зменшення рівня постійних витрат.
Отже, основне призначення аналізу «витрати — обсяг — прибуток» полягає у можливості
визначити значення кожної зі складових цього аналізу за умови внесення змін у
діяльність підприємства.
6.4. Аналіз взаємозв'язку витрат, обсягу діяльності та прибутку за умов асортименту
Застосування аналізу «витрати — обсяг — прибуток» дещо ускладнюється в
умовах, коли підприємство виготовляє та реалізує два або більше видів
продукції. Основна проблема полягає в тому, як визначити точку беззбитковості
кожного виду продукції. Типова помилка під час розв'язання цієї
проблеми — здійснення розподілу постійних витрат між видами
продукції. Для проведення розрахунків застосовують розглянуті вище формули, включаючи до них
показник середньозваженого маржинального доходу. Середньозважений маржинальний
дохід являє собою суму добутків маржинального доходу на одиницю кожного
виду продукції та комбінації продажу відповідного виду продукції. Комбінація продажу —
це співвідношення кількості різних видів продукції, реалізованих за період.
Приклад 6.5
Підприємство «Фенікс» виготовляє і реалізує два види продукції (табл. 6.1).
Таблиця 6.1
|
ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА «ФЕНІКС», грн
|
