Головна
     

Управлінський облік

Схему обліку витрат і доходів при застосуванні дворядного принципу побудови рахунків відображено на рис. 1.3 (а, б).

 

Рис. 1.3.а. Загальна схема відображення витрат і доходів при застосуванні дворядного плану рахунків в управлінському обліку

 

Рис. 1.3.6. Загальна схема відображення витрат і доходів при застосуванні дворядного плану рахунків у фінансовому обліку

 

Інтегрований підхід до побудови плану рахунків полягає в тому, що рахунки фінансового та управлінського обліку кореспо­ндують у межах єдиної системи рахунків.

Існування двох підходів до побудови плану рахунків привело до застосування трьох систем обліку витрат і доходів:

>   загальної;

>   інтегрованої;

^ переплетеної (змішаної).

Вивчення особливостей кожної з них необхідне для прави­льної організації обліку витрат і доходів на підприємствах України.

При цьому слід звернути увагу на те, що в умовах чинно­го в Україні Плану рахунків управлінський облік можна впро­вадити на основі відповідним чином організованого аналі­тичного обліку витрат і доходів. Такі можливості дає як спро­щена, так і розгорнута схеми обліку витрат і доходів (рис. 1.4, 1.5).

Рис. 1.4. Спрощена схема обліку витрат і доходів в умовах застосування національного Плану рахунків

 

Рис. 1.5. Схема розгорнутого обліку витрат і доходів в умовах застосування національного Плану рахунків

 

Управління як економічна категорія має давню історію. Якщо в дрібнотоварному виробництві не було необхідності виділення особливого апарату для управління, оскільки сам процес управ­ління здійснюється в нерозривному зв'язку з виконанням вироб­ничих операцій, то при спільній діяльності багатьох працівників у рамках виробництва, коли кооперація праці й окремих праців­ників спеціалізуються на окремих технологічних операціях, в умовах складного виробництва продукції управління стає необ­хідним видом діяльності по координації цієї роботи.

Управління здійснює дві функції:

1)  виробничо-технічну, коли виробляються роботи з організа­ції, координації й регулювання виробничого процесу;

2)  соціальну — коли регулюються взаємовідносини між учас­никами виробничого процесу в умовах поділу й кооперації праці, формуються взаємовідносини між керівниками й виконавцями.

Виробничий процес є об'єктом управління, а апарат управлін­ня є суб'єктом управління. Виходячи з характеристики об'єкта й суб'єкта управління можна зробити висновок, що робота апарату управління повинна бути спрямована на контроль господарської діяльності підприємства, але в специфічній формі — через одер­жання економічної інформації про роботу підприємства в грошо­вому вимірнику. Таку інформацію забезпечує бухгалтерський об­лік, а у разі, якщо необхідна інформація про техніко-економічні показники, то потрібно використати дані статистичного й опера­тивно-технічного обліку.

Управління підприємством являє собою вид діяльності, що спрямований на регулювання ходу виробничого процесу на осно­ві інформації про цей процес. В управлінні як у системі впливу на об'єкт (тобто виробничий процес) виділяється 5 елементів:

1.  планування;

2.   організація;

3.  адміністрування й мотивація;

4.  координація;

5.  контроль.

Система управління може ефективно функціонувати тільки за наявності інформаційної забезпеченості. Проектування інформа­ційної системи передбачає чітку структуру апарату управління, що формується такими правилами:

 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12  ... 116 Повернутися на початок книги

Якщо ви хотіли додати книгу, виправити або видалити зверніться за адресою imanbooks @ ukr.net
© 2011Карта сайту