Головна
     

Управлінський облік

Класифікація й поведінка витрат

2.1. Мета і напрями класифікації витрат

Головним об'єктом аналізу в процесі управління є витра­ти Класифікація витрат і доходів за різними ознаками забез­печує більш глибоке вивчення їх складу та характеру, дає змогу використовувати економічно обґрунтовані напрями їх групування в практиці економічної роботи. Тому класифі­кація витрат дуже важлива для розуміння того, як ними управляти.

Нагадаємо, що під витратами розуміють зменшення економі­чних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу, а під дохода­ми — збільшення економічних вигод у вигляді надходження ак­тивів або зменшення зобов'язань, які приводять до зростання власного капіталу.

Відповідно до вимог П(С)БО в основу визначення витрат пев­ного періоду покладено можливість одночасного визнання дохо­ду, для отримання якого вони здійснені, і навпаки.

Основні засади класифікації витрат і доходів розкриті в П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результаті, П(С)БО 15 «Доходи» та П(С)БО 16 «Витрати» і передбачають функціональну ознаку їх групування відповідно до видів діяльності, за якими були здійс­нені витрати та отримані доходи.

Отже, за видами діяльності витрати та доходи поділяють на витрати і доходи від звичайної та надзвичайної діяльності.

Нагадаємо, що звичайна діяльність поділяється:

У на операційну;

У фінансову;

У інвестиційну.

Відповідно, витрати, пов'язані з операційною діяльністю, гру­пують за функціями — витрати виробництва (реалізації), витрати на управління, збут та інші операційні витрати, а також за еконо­мічними елементами: матеріальні витрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші опе­раційні витрати (рис. 2.1).

Доходи, у свою чергу, класифікують за джерелами їх надхо­дження (рис. 2.2).

Фінансовим обліком у сфері витрат охоплюються процеси придбання (купівлі), організації переробки (процесу вироб­ництва), продажу, реалізації виготовлених продуктів пра­ці. Завдяки фінансовому обліку досягається мета кількісного відображення якісних (вартісних) характеристик цих проце­сів, хід самого процесу діяльності, процес накопичування витрат, тобто вартості, визначення фінансового результату тощо.

Традиційно до завдань обліку витрат та доходів відно­сять такі:

У своєчасне подання інформації про затрати та доходи за центрами витрат та центрами відповідальності;

У контроль господарської діяльності структурних підрозділів;

У визначення (калькулювання) собівартості продукції (виро­бів, послуг, робіт), матеріалів, товарів тощо;

У визначення ціни;

У прийняття управлінських рішень.

Водночас традиційне завдання не визначає основного. Процес діяльності пов'язаний із вчинками конкретної особи, а тому й з відповідальністю цієї особи за свої рішення. Отже, за вартісні ха­рактеристики має відповідати хтось конкретно.

Персональна відповідальність за результати роботи пов'язана не лише з кількісними та якісними (вартісними) характеристика­ми використання ресурсів і формування вартісних показників, а й з прогнозними рішеннями. Для їх прийняття потрібна додаткова інформація про затрати. Ця характеристика має відображати не просто що затрачено, а й розкривати відповідність витрат зазда­легідь визначеним параметрам (бізнес-плану, нормам, кошторису тощо), з'ясовувати причини того чи іншого стану, називати ініці­аторів економії або винуватців перевитрат. Має бути дана відпо­відь, де саме, на якій операції, на якому процесі (фазі, дільниці тощо) виникли відхилення, ступінь використання виробничих потужностей тощо.

Рис. 2.1. Класифікація витрат відповідно до П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати»

 

1  ... 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26  ... 116 Повернутися на початок книги

Якщо ви хотіли додати книгу, виправити або видалити зверніться за адресою imanbooks @ ukr.net