Симулякри і симуляція
Тож повсюди у Диснейленді проступає об'єктивний профіль Америки — аж до морфології особин і натовпу. Мініатюра й анімаційна стрічка служать тут для звеличення всіх цінностей. Набальзамованих і умиротворених. Звідси можливість (що нею дуже добре скористався JI. Марен в "Утопічних просторових іграх") ідеологічного аналізу Диснейленду: це дайджест американського способу життя, панегірик американських цінностей, ідеалізоване перегрупування суперечливої реальності. Усе правильно. Ta за цим криється інше, й сам "ідеологічний" сюжет служить прикриттям симуляції третього порядку: Диснейленд існує для того, аби приховати, що
Диснейлендом є насправді "реальна" країна — вся "реальна" Америка (десь так, як в'язниці існують для того, аби приховати, що геть усе соціальне, завдяки своїй банальній повсюдності, є в'язничним). Диснейленд пропонують як уявне, аби переконати, що решта є реальним, тоді як увесь Лос-Анджелес і Америка, що оточують його, вже більше не реальні, але належать до порядку гіперреального та симуляції. Мова більше не йде про хибне відображення реальності (ідеологію), вона про те, аби приховати, що реальне більше не є реальним, і, отже, про те, аби порятувати принцип реальності.
Уявне Диснейленда не є ні істинним, ні хибним — це машина відстрашування, виведена на сцену для того, аби відродити у зворотній точці фікцію реального. Звідси дебільність цього уявного, його інфантильне виродження. Цей світ претендує на те, щоб бути дитячим, аби переконати, що дорослі перебувають в іншому місці — в "реальному" світі, — і приховати, що справжня інфантильність повсюди, і це інфантильність самих дорослих, які приходять сюди погратися в дітей, з тим щоб увести в оману щодо своєї реальної інфантильності.
А втім, Диснейленд не унікальний. Зачароване Село, Магічна гора, Підводний Світ: Лос-Анджелес перебуває в оточенні таких собі уявних електростанцій, що забезпечують реальним, енергією реального місто, чия таємниця полягає якраз у тому, що воно відтепер — лише мережа безперервної, ірреальної циркуляції — місто казкових розмірів, але без простору, без вимірів. Так само, як звичайні та атомні електростанції, так само, як кіностудії, цьому місту, котре саме відтепер є лише величезним сценарієм і вічним фільмуванням з руху, потрібне це старе уявне — як симпатична нервова система, утворена із сигналів дитинства і підробних фантазмів.
Диснейленд: простір регенерації уявного, подібний до розташованих в інших місцях, і навіть у ньому самому, заводів з переробки відходів. Сьогодні повсюди потрібно переробляти відходи для їх повторного використання, а мрії, фантазми, уявне (історичне, казкове, легендарне) дітей і дорослих і є відходами, першим великим випорожненням токсинів гіперреальної цивілізації. Диснейленд — прототип цієї нової функції в ментальному плані. Ta до цього самого порядку належать і всі інституції з відновлення — статевого, психічного, соматичного, — на які багата Каліфорнія. Люди більше не дивляться один на одного, але для цього існують інституції. Вони більше не торкаються один до одного, однак існує контактотерапія. Вони більше не ходять, проте займаються оздоровчим бігом тощо. Повсюди відновлюють втрачені здібності, або втрачене тіло, або втрачену соціалізацію, або втрачений смак до їжі. Знову винаходять нестачу, аскетизм, дику природність, що зникла: природну їжу, здорову їжу, йогу. Підтверджується, але вже на другому рівні, ідея Маршала Салінза, за якою нестачу породжує не природа, а ринкова економіка: тут, на найпередовіших рубежах тріумфальної ринкової економіки, знову вигадується нестача/знак, нестача/симулякр, симульована поведінка слаборозвиненої людини (зокрема стосовно прийняття марксистських тез), яка, прикриваючись екологією, енергетичною кризою та критикою капіталу, додає останній езотеричний ореол до тріумфу екзотеричної культури. Можливо, однак, що ментальна катастрофа, імплозія та ментальна інволюція чатують на систему такого роду, видимими знаками якої є, мабуть, це дивне ожиріння або неймовірне співіснування гцонайдивніших теорій і практик, котрі відповідають неправдоподібній коаліції розкоші, неба та грошви, неправдоподібній матеріалізації розкішного життя та протиріччям без розв'язку.
1 ... 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 ... 87 Повернутися на початок книги
