Основи екології
Важливе теоретичне і практичне
значення має системна екологія, основу
якої складають сучасні методи математики, кібернетики, інформатики, системного аналізу, обробки інформації.
Соціальна екологія - один із найбільш розгалужених розділів сучасної
екології, що складається з екології людини, медичної
екології, техноекології, агроекології, екології транспорту, екології культури, педагогіки, психології, екологічного
права.
Охорона природи - це прикладна галузь екології, що базується
на досягненнях теоретичної екології, зокрема біоекології. Завдяки можливості прогнозувати екологія вказує шляхи, котрими необхідно йти, щоб
зберегти цілісність, єдність усіх сфер природи.
Техноекологія досліджує проблеми
впливу виробництв, процесів одержання
енергії, промисловості, транспорту, сільського господарства і військової справи
на біосферу. Ці проблеми є частиною соціальної екології.
У наш час активно розвиваються
нові галузі екології: геоекоін- форматика - створює інформаційне забезпечення та автоматизацію всіх видів
екологічних досліджень і менеджменту в сфері природокористування
та охорони природи, створює інформаційні банки екологічних даних; психоекологія,
етнічна екологія, екологія народонаселення - демографічна екологія, екологія
Космосу, екотехніка - розробляє і здійснює
різноманітні біоекологічні проекти - від індивідуальних, ізольованих від навколишнього середовища (мінібіосфер) до глобальних. Вона
розробляє нові екотехнології для промислових виробництв. Математична екологія, разом з біологічною
екологією, є структурними розділами сучасної екології і має
величезне значення для прогнозування різноманітних подій екологічного характеру.
Вона використовує відомі математичні
методи теорії ймовірності, математичної
статистики. Математичні методи вже здавна почали застосовувати і в біології у вигляді біометрії.
Важливе значення в налагодженні
взаємовідносин між суспільством і природою мають екологічний
менеджмент та аудит, внутрішньодержавна
і міждержавна або глобальна екологічна політика, основи якої
проголошені в Декларації про незалежність України. Вони тісно
пов'язані з особливостями розвитку виробництва, суспільства, міграцією
людей, їхньою взаємодією з біосферою.
Таким чином,
сучасна екологія - це розгалужене вчення не тільки про
природу - живу і неживу - біосферу, а й про людину. Тому вчені різноманітних галузей
знання по-різному розглядають її структуру, значення. Одні значну увагу приділяють гуманітарним, культурним і за- гальнофілософським аспектам, інші - соціальним, біоекологічним, або еколого-економічним, техніко-технологічним сторонам. Але в наш час важливо
структурно об'єднати всі ці аспекти, а
для цього потрібен міждисциплінарний підхід,
який повинен гарантувати безпеку людству.
Сучасна екологія вивчає причини
екологічної кризи, екологічних катастроф, надзвичайних ситуацій, корені яких полягають
у споживацькому відношенні людини, суспільства до природи.
Для подолання загальносвітової
екологічної кризи потрібні нові відношення як окремої людини, так
і всього світового суспільства, незалежно
від рівня розвитку будь-якої держави, народу, з природою. Вкрай актуальною стає теорія ноосфери
В.І. Вернадського про роль індивідуального
розуму людини, колективного або суспільного у подальшому існуванні людства, в складних його
стосунках з природою.
До початку нашої ери на одну
людину припадало в середньому 1,5 тис. га
земної поверхні, а тепер - тільки 43. І в цю цифру входять крижані поля, пустелі, гори, інші території, непридатні для життя людини. Зараз на планеті
живе понад 6,5 млрд людей. Планета - це 133, 9 млн кв. км
суші, із них 17,9 - пустелі і тільки 14,7 млн кв. км - сільгоспугіддя. Швидкість використання її поверхні складає в середньому 0,44 кв. км за хвилину. З
цього можна визначити час (т), коли суша
буде цілком використана: т=133,9 106км/0,44 км2/хв=255 років. Для нормального життя на одну людину
в середньому повинен припадати один гектар (10-2 кв. км) ріллі. Теперішня
кількість людей використовує 6,5 10910-2=65 млн. кв. км суші. Щорічно
з надр Землі люди добувають 600 млрд т корисних
копалин, що складає в середньому по 100 т
на людину. В атмосферу планети надходить щорічно близько 600 млрд т різноманітних речовин.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 142 Повернутися на початок книги
