Основи екології
Таким чином,
екологія - це наука про властивості, функції
біосфери, про взаємозв'язки
в ній між живими і неживими об'єктами, між
людиною, суспільством і природою. Це визначення
відповідає сучасному розумінню екології, як
науки. Е. Геккель писав:
«Екологія - це наука про економію природи, показує собою ту частину фізіології, що дотепер
не вживалася у підручниках і в цьому відношенні обіцяє блискучі і несподівані результати». Біосфера, як глобальна система, є об'єктом вивчення екології, а окремі її компоненти, складові, явища
предмети вивчення сучасної
екології. Важливий внесок у розвиток
майбутньої науки внесли своїми працями, самі того не підозрюючи, англійські вчені - Чарльз
Дарвін, Георг Марш, російські вчені
Al. Войєйков, Al. Ферсман, К.А. Тімірязєв, К.Е. Ціолковський, Cl.
Вавілов, А.П. Виноградов. Великий
внесок у розвиток екології вніс В.В. Докучаєв (1846-1903) - фундатор теорії ґрунтів, який
детально визначив взаємодію біотичних та абіотичних факторів. У своїй праці «Вчення про зони природи» він вже намітив контури майбутньої науки, предметом якої, як він писав,» ... є віковічний і завжди закономірний зв'язок, що існує між мертвою і живою природою, між
рослинами і тваринними, мінеральними царствами, з одного боку, людиною, її
побутом і навіть духовним світом - з іншого».
Все це відображає сучасна екологія.
Питання
Які причини
виникнення і розвитку екології?
Хто був
засновником фундаментальної екології ?
Що Ви знаєте
про засновника сучасної екології?
Як визначили
предмет вивчення, значення екології?
1.2. Сучасна екологія
Як вважають сучасні вчені, екологія об'єднує всі природні, фундаментальні, гуманітарні, соціальні науки і культуру (О. Яблоков, Д. Медоуз, К. Монтгомері). Сучасну
екологію можна окреслити терміном «мегалогія», тобто велика наука, основу якої складають
хімічні, біологічні, фізичні, математичні та гуманітарні науки - право, педагогіка, філософія, політологія, соціологія, культура. Одну з перших детальних схем сучасної екології розробив М. Реймерс, відповідно до якої її підрозділяють
на основні блоки: біоекологія (засновник
Е. Геккель), глобальна геоекологія (географічна або ландшафтна), соціальна екологія, що вивчає проблеми техноекології
і людини, космічна екологія. Один з важливих розділів екології - аутоекологія (гр. ауто - сам), який вивчає механізми самопристосування - адаптації окремого організму, виду,
в тому числі і людини, до чинників навколишнього
середовища. Цей термін був прийнятий на Третьому Міжнародному
ботанічному конгресі у 1910 р.
На цьому ж з'їзді швейцарський ботанік К. Шретер запропонував виділити в окремий розділ синекологію (гр. син - разом, з), який вивчає життєдіяльність угрупувань різноманітних видів організмів, їх асоціацій, взаємодій рослин, тварин, мікроорганізмів між собою та з оточуючим
їх середовищем.
Біоекологія
- найстаріший розділ екології, основу якого складають ботаніка, зоологія. Її
ще називають класичною, або фундаментальною
екологією. Сучасна біоекологія складається з біоіндикації, експериментальної екології, біоекомоніторингу, заповідної справи.
Глобальна екологія вивчає
екологію атмосфери, гідросфери і літосфери, включаючи
проблеми геоінженерної, геологічної, ландшафтної екології та економіки природокористування.
Космічна екологія - вивчає взаємозв'язки біосфери Землі як планети
Сонячної системи з оточуючим космічним простором - Космосферою. Астробіологи, астроекологи вивчають можливості
існування позаземного життя, його розвиток на інших космічних
тілах, передусім Сонячної системи, космічні фактори, що впливають на життєві
процеси і передусім на земну біосферу - електричні, магнітні, електромагнітні, гравітаційні радіоактивні випромінювання.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 142 Повернутися на початок книги
