Основи екології
Закони Баррі Коммонера - американський еколог, сформулював їх у 1974 р.: «Все
пов'язано з усім» - відображають внутрішню
динамічну рівновагу у біосфері, зумовлюють її структуру. «Все повинно кудись діватися» - характеризує розвиток будь-якої частини
природної системи за рахунок іншої. «Природа знає краще» - незалежно від волі, бажань
людей в природі постійно діють закони, що обумовлюють результат
будь-якої їх дії і тому природа (біосфера) виправляє неправильні дії людини, суспільства. «Ніщо не проходить безслідно», або - за все треба платити
- в природі діє один із Всесвітніх законів - збереження
маси речовини, кількості енергії, а отже, інформації. Відповідно до цього закону суспільство
повинно повертати природі все, що було з неї вилучено. Багато біосферних процесів тепер охарактеризовані математичними
формулами, тобто з'явилася математична
екологія. Вона створила прогнозні основи для наукового врахування
змін у біосфері, основи для сучасної інвентаризації
і екологічного моніторингу.
Питання
Що є основою будь-якої науки, її вираженням?
Що Ви знаєте про аксіоми, постулати екології?
Охарактеризуйте основні принципи, закони сучасної екології та вкажіть їх значення.
1.4. Основи загальної
біоекології
Основи біоекології, поняття про факторіальну екологію. Аутоекологія. Екологічні чинники, їх класифікація, значення для організмів. Властивості природного
середовища. Середовищні характеристики. Різноманітність
живих організмів, їхня взаємодія із середовищем. Біогеохімічні функції живих об'єктів, їх групи по відношенню до оточуючого середовища.
Поняття про піраміду енергій. Екологічні системи, їх будова, властивості. Поняття
про популяційну екологію. Значення біоекології в становленні та розвитку сучасних методів охорони природи.
Біоекологія
- найстаріший розділ сучасної екології, що спирається на знання про рослинний і тваринний світ. Це
основа сучасного вчення про охорону природи,
про методи збереження зникаючих тварин, рослин, про деградаційні зміни в природі через
впливи різноманітних чинників - природного, антропогенного
походження. Вплив чинників екологічного
характеру на розвиток, існування організмів вивчає факторіальна
екологія - розділ загальної екології, або
фундаментальної екології.
1.4.1. Організм і середовище
Будь-який
об'єкт - живий, неживий
завжди знаходиться під впливом певних чинників. Екологічні
чинники - це елементи довкілля, що впливають на виникнення, розвиток, існування організмів та швидкість їх пристосування до оточуючого
середовища. Такі чинники утворюють групи: часові - еволюційні (великі
часові інтервали
еони, ери, їх періоди), історичні (порівняно
короткі проміжки часу
первісно общинний лад, рабовласництво, феодалізм, капіталізм, демократичне суспільство, яке неодмінно повинне
перетворитися в ноосферне); топологічні (гр. топос - місце), або за
місцем дії фактора
екосистемні
(гідро,- атмо-, літосферні); фізіологічні, генетичні - біохімічні структури та процеси, що зумовлюють
стійкість організму до умов середовища, здатність пристосовуватися
до його змін; за походженням - абіотичні (речовини - сполуки
важких, радіоактивних металів у кількості більшій, ніж потрібно для біохімічних реакцій, та фізичні
фактори - жорстке ультрафіолетове, радіоактивні
випромінювання, які не сприяють життєвим
процесам), біотичні - біологічно важливі елементи: вуглець,
кисень, азот, водень, кальцій, магній, сірка, залізо, калій, натрій, сполуки яких у певних концентраціях сприяють життєвим процесам, є їх основою; космічні - випромінювання, які в малих дозах ініціюють хімічні
процеси, а в надмірних сприяють руйнуванню біологічно важливих
структур - вуглеводи, ліпіди, білки, РНК, ДНК, ферменти, мембрани клітин; природно- антропогенні - комплексні фактори, які під впливом суспільної діяльності проявляються природними змінами
різних рівнів - глобальними екологічними
негараздами: парниковий ефект, руйнування озоносфери, танення льодовиків, підвищення рівня Світового Океану, утворення
нових різновидів мікроорганізмів, зменшення біорізноманіття, техногенні - аварії, катастрофи
на підприємствах, які негативно впливають на природне середовище
за характером дії - енергоінформаційні, фізичні, хімічні, біологічні, кліматичні; за об'єктом впливу - індивідуальні - впливають на окремий організм, групові - змінюють передусім адаптаційні можливості групи особин та видові - позитивно або негативно, що частіше, впливають на вид і можуть сприяти
його зникненню, а отже, руйнують генофонд
біосфери, соціальні - певні суспільні
впливи, наприклад потреби у лісі, воді, кисні, що призводять до негативних змін в
біосфері, до її забруднення, зменшення
її стабільності, здатності до самовіднов- лення; за ступенем впливу - обмежуючі - будь-який фактор (речовинний, неречовинний), який
обмежує чисельність популяції та територію її розповсюдження; екстремальні - певний фактор, який при певному рівні дії - максимальному або мінімальному значенні активно впливає на існування
організму, його групи або навіть виду; мутагенні (гр. мутас - зміна) - дії середовища, як правило, зовнішнього, які викликають
зміни, що сприяють виключенню (елімінації) організму, виду з подальшої еволюції; тератогенні (гр. тератос - каліцтво) - зміни, наприклад мутаційного походження, що роблять
подальше самостійне існування організму неможливим; летальні (гр. - смертельні, або
елімінуючі) - зміни на біохімічному, фізіологічному рівні, які не сприяють подальшому еволюційному
розвитку організму, виду, що і робить
неможливим передачу шкідливих генів. Всі чинники обумовлюють
певні властивості природного середовища, які
характеризують відношення організму до зовнішніх впливів: стійкість, інерційність, ємність, припустимі
межі змін, збурення в середовищі, що викликають
забруднення та аномалії середовища. Тому слід зважити на основні
середовищні характеристики.
1 ... 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 ... 142 Повернутися на початок книги
