Головна
     

Основи екології

Близько 3 млрд років тому почала формуватися сучасна біосфе­ра - виникали та зникали рослини, тварини. Виникнення людини, поступовий розвиток соціальних відношень, ускладнення взаємо­відносин суспільства і природи викликали, за еволюційними мір­ками, дуже швидкі зміни в природі, що еквівалентно її катастрофі. Щоб запобігти цьому, необхідно створити нові відношення, побудо­вані на раціональних (від лат. - розум) підходах до природи.

Виникає питання - за якими шляхами може йти подальший розвиток природи і людини? Припустимо, що за першим сценарі­єм людство не зможе зупинити глобальну екологічну кризу, і тоді в найближчі 30-40 років відбудеться соціодемографічна криза. Еко­номічні й соціальні протиріччя дійдуть до рівня глибоко антагоніс­тичних, можуть відновитися війни держав за природні ресурси біо­сфери. В таких умовах, навіть без ядерної війни, до кінця XXI ст. повною реальністю стане техносфера, а значить, руйнація біосфери, зміна її структури, в якій місця для людини може і не бути. Людина може бути замінена розумними кібернетичними істотами - кібор- гами.

 

За другим сценарієм - людство повинно не пізніше найближчих 20-25 років знайти вихід із глобальної соціоекологічної кризи або зменшити, призупинити її. Але це буде можливим лише за умови по­літичного об'єднання всього людства, встановлення контролю за на­роджуваністю, екологізацією всіх виробництв, введення принципу соціальної справедливості. Це стане можливим за умови об'єднання економіки і управління соціоприродними процесами, при переході від природоспоживацького мислення до екологічно націленого на злиття суспільства з природою.

Це буде ноосфера (гр. ноос - розум), в якій кожна дія людини, людства в природі буде можливою лише після розрахунків усіх ймовірних варіантів, коли будуть передбачені наслідки в перших, других, і десятих кроках. Завдяки цьому і формується новий тип біосфери - ноосфера. Поняття про ноосферу запропонував фран­цузький філософ Е. Леруа в 1925-1926 рр. на одному з семінарів, де були присутніми В.І. Вернадський і Тейяр-де-Шарден (1881-1955) - філософ, антрополог, який відкрив синантропа. Тейяр-де-Шарден створив вчення про еволюцію природи, дав загальний ескіз подаль­шого розвитку цивілізації (Шарден Т. Феномен людини.- М., 1987). В його уяві стріла історії має напрямок до ноосфери, яка є штучною, породженою людиною, антропогенною системою - антропосфера, що дуже часто вступає в протиріччя з біосферою. Він вважав, що в історії людства обов'язково наступить епоха наджиття - гармонійне злиття інтересів природи і людини, коли зникнуть расові, релігій­ні, ідеологічні розходження між людьми. Це буде кінець біосферної еволюції і початок ноосферної.

Забезпечуючи сумісність людської діяльності з законами еволю­ції, саморегуляцією і збереженням біосфери, люди повинні сприяти формуванню якісно нової системи - соціоприродної спільності - но­осфери.

Питання

Яка роль Сонця у біосфері, у безпечній життєдіяльності лю­дини?

Які можливі шляхи розвитку цивілізації?

В чому причини сучасної екологічної кризи?

Чому екологічні знання пов'язані з безпечною життєдіяль­ністю людини?

Який зв'язок між станом розвитку суспільства та екологіч­ними проблемами?

Що таке техносфера, ноосфера, в чому їх зв'язок?

1.3.3. Основні функції біосфери

Біосфера Землі - частина космічної системи, якій притаманні певні функції, властивості, що обумовлюються законами Всесвіту - законами хімії, фізики, механіки. Вони зумовлюють самоорганізацію Всесвіту, його частин - галактик, зоряних систем. Будь-де з елемен­тарних часток утворюються атоми, з них - молекули, які, ускладню­ючись, утворюють основу життя - клітини, з яких самоорганізуються організми.

 

1  ... 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18  ... 142 Повернутися на початок книги

Якщо ви хотіли додати книгу, виправити або видалити зверніться за адресою imanbooks @ ukr.net
© 2011Карта сайту