Основи екології
Першими курс «Охорона природи» почали викладати в Україні
на початку 50-х рр. в Одеському університеті. Про необхідність такої дисципліни для всіх вищих навчальних закладів
йшла мова вже в 1959 рр., а в 1961 було прийняте рішення про його факультативне вивчення не тільки
в університетах, педагогічних, медичних, технічних вузах, а й в сільськогосподарських, юридичних, економічних. У 1970 р. були затверджені
програми обов'язкового курсу «Охорона
природи» для педагогічних інститутів
і для факультетів спеціальностей «Біологія і хімія», «Дошкільна педагогіка», «Педагогіка і методика
початкового навчання». Тепер це загальнообов'язковий нормативний предмет у всіх вищих навчальних
закладах для всіх спеціальностей. Проблеми охорони природи
відбиваються в наукових дослідженнях педагогічних та інших навчальних закладів з
напрямків: «Методика організації і проведення масових природоохоронних
заходів в школі», «Природа як метод естетичного
виховання», «Охорона природи і школа».
Питання
Які форми
організації екологічної освіти і виховання Ви знаєте?
Який стан
екологічного виховання в дошкільній, початковій освіті, в середній школі?
В чому
необхідність екологічної освіти та виховання у вищих навчальних
закладах?
Які принципи
складають основу екологічної освіти?
4.4.1. Екологічна освіта
і виховання за кордоном
Цей процес за кордоном почався
значно раніше, ніж в нашій країні. Значення
цієї проблеми для суспільства, для його економічного розвитку очевидно і вкрай важливо. Тому в процесі
навчання на будь-якому етапі велика увага приділяється викладанню
наук про Землю, про життя. В Західній Європі екологічне виховання починається з трьох років. Важливе значення в цьому процесі мають спеціальні господарства, в яких діти можуть спілкуватися з тваринами, доглядати
за ними.
У різних країнах існують свої
специфічні умови освіти і виховання, що
відбивається в цьому складному процесі. В дитячих садках Болгарії дітей знайомлять із природою в процесі ігор, в їхній трудовій діяльності на присадибних ділянках.
У Норвегії працівники дитячих
садків зобов'язані мати спеціальну підготовку. Вони повинні знати основи екології та охорони природи, знати стан природних ресурсів своєї країни, володіти
методиками екологічної освіти і виховання. Під
час польових занять майбутні вихователі здобувають знання
про фотосинтез, взаємозв'язки між рослинами, тваринами, людиною, про
види енергії і способи її одержання, про харчові зв'язки.
Фінляндія -
систематичне екологічне дошкільне навчання починається
з 5 років у спеціальних Центрах природи. Методи
навчання найрізноманітніші: заохочується
індивідуальна творчість дітей, проводяться екскурсії в природу, передбачені ігрові моменти, що допомагають
сприймати природу.
У початкових школах Англії, Швеції, Данії викладають природознавство, краєзнавство; в
Норвегії, Німеччині - вітчизнознавство. Але в будь-якому випадку в цих предметах значне
місце займають питання екологічної освіти і виховання. В старших
класах шкіл цих держав викладають суспільствознавство, орієнтування, в яке входять невід'ємною
частиною теми з географії, біології.
В Данії, Англії
проблеми навколишнього природного середовища обов'язково розглядаються
в курсах біології, географії, історії, хімії, фізики - на це
приділяється до половини навчального часу. Тут вивчають стан місцевої природи, проблеми урбанізації, охорони об'єктів природи і непоновлюваних
ресурсів, а також теми: «Повітря і вода», «Засоби зв'язку», «Наші
потреби». Старші школярі самостійно обирають
окремі теми для обов'язкового самостійного вивчення проблем: «Міське навколишнє середовище», «Садівництво», та ін.
У Нідерландах під контролем
уряду здійснюється проект з охорони ландшафтів. Тут працює інститут з проблем природоохоронного
виховання і навчання.
1 ... 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 ... 142 Повернутися на початок книги
