Головна
     

Основи екології

Чорна рана на тілі України - територія після Чорнобильської катастрофи - найбільшої атомної аварії XX ст. на АЕС. У 1986 р., за 70 км на північний- захід від Києва, через неправильні дії операторів (людський фактор), неправильне розміщення реактора на розломі, відбувся паровий, не атомний, вибух. В результаті була зрушена 1000-тонна кришка реактора і через 2-3 секунди відбувся другий вибух із викидом радіоактивних матеріалів, уламків реактора, який горів. Силу вибуху характеризує радіус розкиду - майже 30 км.

У першу добу аварії було викинуто тільки 25 % матеріалів, а інші - протягом 9 діб. В реактор, що горів, щоб зменшити поширення радіоактив­ного зараження, було скинуто з вертольотів 5000 т карбіду бору, доломіту, глини, свинцю. За весь період аварії в природне середовище потрапило 100 млн Бк різноманітних радіонуклідів, в тому числі і у Дніпро, його во­досховища. Згодом це сприяло збільшенню кількості онкологічних хво­рих. Після Чорнобильської катастрофи людство стало краще розуміти небезпеку енергії, схованої в атомі. На території України зараз працюють Рівненська, Хмельницька, Південноукраїнська, Запорізька атомні елек­тростанції - всього 12 атомних блоків, які виробляють майже половину всієї електричної енергії.

Питання

Як впливають техногенні катастрофи, аварії на екологіч­ний стан?

Охарактеризуйте штучні екологічні негаразди в регіонах

України та вкажіть їх причини.

Що Вам відомо про Чорнобильську катастрофу?

Який загальний екологічний стан в Україні?

3.3. Соціально-екологічні проблеми - результат відносин людини з природою

Проблему взаємовідносин між людиною, суспільством і навколиш­нім середовищем (це питання сучасної соціальної екології) розглядали ще античні мислителі - Аристотель, Теофраст, Гіппократ. Найгострі- ше вона постала наприкінці XIX ст., коли через бурхливий розвиток промислового виробництва руйнація природи стала очевидною.

Вже на початку XX ст., за думкою великого письменника, фі­лософа Л.М. Толстого, неабиякий культурний та духовний розпад сучасного світу (а мова йшлася про кінець XIX ст., є результатом моральної сліпоти тих, хто вважає, що людину можна зробити бла­городною, чуйною до всього живого тільки за допомогою речовин­ного прогресу. Через недбайливе ставлення до природи сформував­ся негативний екологічний стан на величезних територіях планети, майже на всій території України.

Екологічний стан - це сукупність стійких у просторі і часі еко­логічних характеристик, зумовлених мінливими екологічними си­туаціями. Екологічна ситуація - це змінний стан, який залежить від багатьох факторів - природних (погодні умови - напрямок та швидкість вітру, градієнтів температур, вологості), антропогенних (людський фактор - психічний стан, наявність екологічної освіти, культури), техногенних (наявність сучасних технологій та устатку­вання для знешкодження небезпечних викидів і скидів, відходів).

У зв'язку з сучасним станом природи у світі актуальним є визна­чення ступеня екологічного стану. В науковій літературі виділяють п'ять його ступенів - від умовно сприятливого до катастрофічного.

Умовно сприятлива екологічна ситуація характеризується окре­мими незначними, непостійними змінами в ландшафтах - природ­них та антропогенних.

Другий ступінь - задовільна, коли спостерігаються окремі, стій­кі зміни у ландшафтах.

Третій ступінь - напружена екологічна ситуація, яка пов'язана із змінами в окремих екосистемах.

Четвертий - критична, або кризова ситуація, для якої характер­на низька здатність до компенсації змін, які несуть загрозу переходу до катастрофічного стану.

П'ятий ступінь - катастрофічний, коли виникають дуже глибокі зміни, несумісні з цілісністю екосистем, тобто з подальшим існуван­ням найбільш вразливих об'єктів - людей, тварин. Щоб визначити ступінь екологічного стану, треба оцінити близько 150 показників: соціально-економічні, санітарно-гігієнічні повітряного та водного басейнів і окремо морських, константність екологічного складу зо- оценозів, фітоценозів, ґрунтів, ландшафтів, біогеохімічних змін у середовищі. Майже вся територія України, з-за високого ступеня забруднення, є зоною екологічної біди, про що свідчить наведена карта (рис. 28).

 

1  ... 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113  ... 142 Повернутися на початок книги

Якщо ви хотіли додати книгу, виправити або видалити зверніться за адресою imanbooks @ ukr.net
© 2011Карта сайту