Головна
     

Основи екології

Двигун еволюції - хімічні реакції між простими сполуками - вода, аміак, оксид вуглецю, формальдегід за участю каталізаторів - неорганіч­них речовин та електричних розрядів. У результаті утворилися складні молекулярні структури - амінокислоти, білки, нуклеїнові кислоти.

Через самовпорядкування, зменшення ентропії виникли надмо­лекулярні структури - органоїди, з яких побудовані клітини. Після хімічної еволюції 3,5 млрд років тому розпочалася біологічна ево­люція, основу якої складають надскладні хімічні процеси в живих об'єктах, і яка триває й тепер.

Отже, основа еволюційних процесів - хімічні реакції, які відбу­ваються як у клітинах, так і поза ними, в оточуючому середовищі.

В цьому небезпека для сучасних біологічних процесів, бо через антропогенну діяльність середовище насичується дуже активними хімічними речовинами. Вони включаються в біохімічні процеси на молекулярно-клітинному рівні і викликають мутації в клітинах, тканинах, організмах. На ранніх етапах виникнення життя це спри­яло утворенню життєвого різноманіття в подальших біологічних процесах - ерах. Але на сучасному етапі еволюції, через діяльність людини, виникла велика кількість різноманітних речовин - ксено- біотики, тератогени, мутагени, які негативно впливають на еволю­ційні процеси.

Основні первинні еволюційні процеси, які відбувалися протя­гом майже 4 мільярдів років, зображені на схемі (рис. 4):

Рис. 4. Схема первинних еволюційних процесів

 

Перша ера - археозойська, або архейська (гр. архео - першо- початковий, початковий) - ера найдревнішого життя - почалася близько 3,5 млрд років тому і продовжувалася близько 2 млрд ро­ків. За цей час, поряд із формуванням твердої кори - літосфери, в результаті хімічних реакцій - хімічної еволюції, виникли спочатку білкові молекули, а потім примітивні живі об'єкти - віруси, бактерії, синьозелені водорості. Наприкінці ери клітини диференціювалися на рослинні і тваринні, тобто почалися процеси дивергенції - роз­біжності у властивостях і ознаках.

Цей процес посилився в протерозойській (гр. - простий) ері - ера найпростішого, примітивного життя, коли почали формуватися умови для «виходу» рослин на сушу. В атмосфері з'являється ки­сень - 0,021 % (точка Кюрі), а пізніше - 0,21 % (точка Пастера). Ці процеси тривали ще майже 900 мільйонів років, а дві ери склали криптозойський еон.

Наступний еон - фанерозой складають три ери, що продовжува­лися 600 млн років. Починає його палеозойська (гр. палео - старий, древній) ера, що продовжувалася 350 млн років. Ця ера почалася « біологічним вибухом», в результаті якого з'явилися панцирні риби, наземні рослини - псилофіти. Наприкінці ери, близько 400 млн ро­ків тому концентрація кисню в атмосфері складала вже понад 2% і тому почав формуватися озоновий екран. Завдяки йому стабілізу­ються життєві форми, зменшуються летальні мутації і виникають умови для активного розвитку тваринних форм життя - з'являються комахи, рептилії. Починають формуватися сучасні контури тепе­рішніх материків.

Цей великий проміжок часу розділяють на шість періодів: кемб­рій (від древньої назви англійської провінції Уельс), який продо­вжувався 70 млн років; ордовик (від назви древнього кельтського племені) - тривав 70 млн років; силур (від назви кельтського племе­ні) - продовжувався 30 млн років; девон (від назви графства Девон­шир в Англії) - 60 млн років; карбон (від лат. - вугілля) - тривав 50 млн і пермський період - 70 млн років.

Наступна - четверта ера - мезозойська (гр. мезо - проміжний), або ера проміжного життя, для якого характерні перехідні форми, тобто такі, що існують на планеті і в даний час. Почалася вона 250 млн років тому і тривала 160 млн., які склали три періоди: триасовий (гр. триас - троїчність), юрський (від назви гір у Західній Європі - Юрські) і крейдяний.

 

1  ... 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15  ... 142 Повернутися на початок книги

Якщо ви хотіли додати книгу, виправити або видалити зверніться за адресою imanbooks @ ukr.net
© 2011Карта сайту