Основи стандартизації, допуски, посадки і технічні вимірювання
За таблицею
(додаток 1) визначаємо нормовану функцію
Лапласа
8.4. Точність
розміру і геометричної форми
Точність розміру позначає
конструктор, проставляючи на кресленні
граничні відхилення. При виготовленні (відновленні) деталей їх розміри, позначені на кресленні, не відтворюються абсолютно точно, дещо змінюються. Це зумовлює відхилення розміщення поверхонь
та форми реальної поверхні від номінальної. Відхилення форми
можна розглядати й оцінювати як стосовно до профілю поверхні, так і на тій ділянці цієї поверхні, яка нормується.
Позначення допусків форми
і розміщення поверхонь виконується на основі ГОСТ 24642 - 87.
Відлік відхилень форми поверхні
виконується від прилеглої поверхні, яка
має форму номінальної поверхні, дотикається до реальної поверхні і розміщена поза матеріалом деталі так, щоб відхилення А від цієї поверхні до найвіддаленішої
точки реальної поверхні у межах нормованої дільниці L мало
мінімальне значення. Параметр для кількісної оцінки відхилень
форми за стандартом - відстань А .
Розрізняють такі види прилеглих
поверхонь і профілів: пряма, площина, коло, циліндр.
Прилегла пряма - це пряма, яка дотикається до реального профілю і розміщена поза матеріалом деталі так, щоб
відхилення від неї найвіддаленішої точки реального профілю в межах нормованої ділянки
мало мінімальне значення (рис.8.6).
Прилегла площина - це площина, яка дотикається до реальної поверхні
і розміщена поза матеріалом деталі так, щоб відхилення від
неї найвіддаленішої точки реальної поверхні у межах нормованої
ділянки мало мінімальне значення.
Прилегле коло - це коло мінімального діаметра, яке описано
навколо профілю зовнішньої поверхні або максимального діаметра
і вписано в реальний профіль внутрішньої поверхні обертання.
Прилеглий циліндр - це циліндр мінімального діаметра, який описано
навколо реальної зовнішньої поверхні або максимального діаметра і вписано в реальну
внутрішню поверхню.
Допуском форми називається
найбільше допустиме значення відхилення форми.
Рис.8.6. Приклади
прилягаючих поверхонь і профілів
Поле допуску форми - це ділянка у просторі або на площині, всередині якої знаходяться всі точки реальної поверхні або реального
профілю і яка обмежується допуском. Значення допусків обирають
за стандартом залежно від виду відхилення і ступеню точності.
Для циліндричних деталей розрізнюють
відхилення форми як у поперечному перерізі (овальність, огранка) (рис.8.7), так
і в осьовому перерізі (конусоподібність, бочкоподібність, сідлоподібність) (рис.8.8).
Овальність
- це таке відхилення від круглої форми, коли реальний профіль являє собою овалоподібну фігуру, найбільший
і найменший діаметри якої знаходяться у взаємно перпендикулярних
напрямах:
Причина появи огранки биття
шпинделя токарного шліфувального верстата, тощо.
Огранка - таке
відхилення від круглої форми, при якому реальний профіль являє собою багатогранну фігуру. Огранка
виникає внаслідок зміни положення миттєвого центра обертання деталі при обертанні, наприклад при безцентровому шліфуванні.
Конусоподібність - таке відхилення профілю поздовжнього перерізу
при якому твірні є прямолінійними, але не паралельними. Конусоподібність виникає через неспіввісність шпинделя і пінолі
задньої бабки верстата, спрацювання верстата;
тощо.
Бочкоподібність - таке відхилення, при якому твірні стають
випуклими, тому що діаметри збільшуються
від країв на середину розрізу. Причиною
бочкоподібності може бути деформація довгих валів під час
обточування їх у центрах без люнетів.
1 ... 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 ... 55 Повернутися на початок книги
