Основи стандартизації, допуски, посадки і технічні вимірювання
Глава 1. Суть стандартизації
1.1.
Стандартизація та її різновиди
Успішна діяльність у будь-якій галузі науки і техніки пов'язана із стандартизацією, що полягає у знаходженні рішень для задач науки, техніки і економіки і націленої на досягнення оптимального ступеню
впорядкованості в певній галузі. Основні терміни і визначення в галузі стандартизації встановлено Комітетом ІСО. Міжнародна організація стандартизації прийняла
таке визначення: "Стандартизація - це встановлення і застосування правил з метою впорядкування діяльності: у певній галузі на користь
та за участю всіх заінтересованих сторін і,
зокрема, для досягнення загальної економії при дотриманні
умов експлуатації (використання) і вимог
безпеки".
Елементи стандартизації застосовувались
близько 5000 років тому в Стародавньому Єгипті під час спорудження
пірамід із кам'яних блоків правильної
форми і масою в декілька тон.
У Стародавньому Римі для водопроводу
використовувалися труби певних розмірів і форм. У ХУ ст. у Венеції судна і кораблі будували на потоці із
"стандартних" деталей і вузлів.
В Росії стандартизація з'явилась у першій половині ХУІ ст., коли згідно Указу царя Івана ІУ виготовлялися стандартні калібри- кружала для контролю розмірів ядер до гармат.
На початку ХУІІ ст. за затвердженими Петром І зразками будувались
серії суден з однаковими розмірами за зразками, що сприяло
швидшому створенню вітчизняного флоту. Петро І приділяв питанням стандартизації належну увагу не лише в кораблебудуванні, а й в сільському господарстві, вимагаючи, щоб хліб закуповували "сухий, стодольний, а не
сиромолотий". В історії розвитку текстильної промисловості
відомий також указ Петра І про якість канатів і парусини для
торгового і військового флоту, які поставляли купці в державну
скарбницю: ".. Коли ж такий купчисько гнилий товар поставить, рубати такому голову, щоб іншим не було повадно". Росії належить
пріоритет у застосуванні елементів стандартизації в металообробній
промисловості.
Проте дореволюційна Росія
практично не мала своєї національної системи стандартизації
і єдності мір.
У 1918р. був підписаний декрет про введення у нашій країні метричної системи мір, і ваг, який
став передумовою радянської системи стандартизації.
У 1924р. за рішенням радянського уряду було організовано Бюро промислової стандартизації ВРНГ СРСР, як
керівний орган по стандартизації в промисловості. 15 вересня 1925 року був створений Комітет стандартизації
при Раді праці і оборони. Після цього почали створюватися єдині
державні (загальносоюзні) стандарти.
Першою міжнародною організацією
по стандартизації була ІСА "Міжнародна федерація національний
асоціацій", створена у 1926р. У 1946р. була створена "Міжнародна організація стандартизації"
(ІСО) з метою покращення міжнародного обміну товарами
і співробітництва у науковій, технічній
та економічній галузях.
Стандартизація базується на
досягненнях науки, техніки і передового
досвіду і визначає основу не тільки сьогодення, але й майбутнього розвитку.
3 метою об'єднання робіт по стандартизації
в Україні розроблена і введена в дію Державна система стандартизації (ДСС), яка представляє собою комплекс взаємопов'язаних правил і положень, що визначають цілі
і задачі стандартизації, категорії і види стандартів, порядок їх розробки, затвердження
і впровадження, а також контролю за їх впровадженням і дотриманням.
Вищим органом по стандартизації, метрології та сертифікації є Державний Комітет України (Держстандарт України).
У 1993р. були затверджені документи кабінету міністрів України "Про державний нагляд за додержанням
стандартів, норм і правил та відповідальність
за їх порушення" № 30 -93 і декрет "Про забезпечення єдності вимірювань" № 40-93.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 55 Повернутися на початок книги
