Основи стандартизації, допуски, посадки і технічні вимірювання
У зібраннях законів кінця XVII - початку XVIII ст. є
ряд указів, з яких видно, що в епоху Петра I у Росії вироби військової техніки виготовлялися по точним взаємозамінним
зразкам.
За чверть століття до досліду
француза Леблена, у 1761 р. у Росії на Тульському заводі гвинтівок була
сформульована задача забезпечення взаємозамінності і способи
її здійснення; було налагоджено масове
виробництво гвинтівок із взаємозамінними деталями. До 1812 р. за принципом взаємозамінності на Тульському
заводі щомісячно виготовлялося 7 тисяч гвинтівок.
Наприкінці
XIX - початку XX століття взаємозамінність почали впроваджувати
в загальне машинобудування.
Першу вітчизняну систему допусків
і посадок запропонував у 1916 р. професор
І.М. Куколевський. У 1919 р. Інженер П.П. Ше- лоумов розробив більш строгу систему допусків
і посадок, проект якої було опубліковано в
1921 р. Для створення більш стрункої системи допусків і посадок потрібно було узагальнити досвід роботи
багатьох машинобудівних заводів, провести численні експериментальні дослідження. У 1925р. під керівництвом професора О.Д. Гат- цука було розроблено новий проект стандарту "Допуски для прито- нок",
який був значно досконаліший багатьох закордонних систем і став основою для
сучасної державної системи допусків і посадок.
У наступні роки система допусків
і посадок розширювалась і доповнювалась. Всі
державні стандарти, які розроблялися після
1932 року врахувати рекомендації Міжнародної організації по стандартизації (ІСО), якою розроблена "Єдина система допусків і посадок".
Значний вклад у застосуванні
взаємозамінності у ремонтне виробництво внесли колективи Державного
науково-дослідного технологічного інституту
ремонту і експлуатації тракторів і сільськогосподарських машин (ГОСНІТІ) і Всесоюзний науково-дослідний інститут сільськогосподарського машинобудування (ВІСХОМ). Результатом
співпраці вчених і виробничників стало створення умов для широкого впровадження
принципів взаємозамінності при виготовленні та ремонті машин.
6.3. Роль
взаємозамінності в ремонтному виробництві
Для забезпечення взаємозамінності
потрібно додержуватися таких факторів:
Застосування і додержання
стандартів.
Застосування вітчизняних стандартів
підвищує рівень взаємозамінності, забезпечує
можливість раціонального використання технологічного обладнання
і вимірювального інструменту.
Раціональне конструювання
виробів.
Конструкція виробу повинна
відповідати сучасним вимогам. Вимоги до точності розмірів і
форм деталей і їх взаємного положення мають забезпечувати
високий рівень взаємозамінності.
Грамотні розробки і оформлення
креслень.
Оскільки робоче креслення
є вихідним документом для технології і працівників відділу
технічного контрою, то за ним розробляється
і здійснюється технологічний процес, призначаються засоби контролю
точності як виробничого процесу, так і готової продукції.
Для спрощення проектно-конструкторських робіт встановлено Єдині правила виконання і оформлення
креслень. Єдина система конструкторської документації (ЄСКД) забезпечує єдність оформлення і позначень, встановлює комплектність
технічної документації.
Розробка обґрунтованої технології
виробництва. Беручи за основу експлуатаційні вимоги, потрібно узгоджувати їх з технологічними
можливостями. Єдина система технологічної документації (ЄСКД) встановлює обов'язковий
порядок розробки, оформлення і обертання всіх видів технологічної
документації і має важливе значення в забезпеченні взаємозамінності.
Необхідна точність вимірювань. Технічні вимірювання повинні бути пов'язані з технологічним процесом.
Наявність верстатного парку, який забезпечує необхідну точність, висока точність вимірювань; застосування сировини
і напівфабрикатів потрібної якості сприяють взаємозамінності
і підвищенню її рівня.
1 ... 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 ... 55 Повернутися на початок книги
