Головна
     

Геодезія

Нехай довжина виміряного відрізка становить 6 м 56 см, а в руці заднього мірника дві шпильки і мінявся він шпильками з переднім тільки один раз. Вираховуємо довжину всієї лінії AB: 200 м (одна

передача шпильок) + 40 м (дві шпильки в руках заднього мірника) + 6,56 м (залишок на останній стрічці) дорівнює 246,56 м.

Тепер нам зрозуміло, чому для роботи потрібно мати не десять, а одинадцять шпильок. Одна шпилька завжди устромлена в землю для зберігання безперервного вимірювання, а десятьма шпильками підраховують прокладені стрічки. Причому цей рахунок чисто автоматичний. Необхідно рахувати тільки передачі і задньому мірнику не забувати витягувати шпильки. Якщо акуратно дотримуватися цих вимог, то не буде помилок при визначені відстаней.

Лінії мірною стрічкою вимірюються в залежності від місцевості з відносною похибкою від 1:1000 до 1:3000. Відносну похибку вираховують за формулою

fmd = 1/(dn /(dn - do6 ))

де dn і do6 - виміряні відстані відповідно прямо і обернено. Наприклад: dn = 246,56м; do6 = 246,64м. fejd = 1/(246,60/(246,56- 246,64))=1/3082.

Примітка: Базиси в тріангуляції вимірюють з точністю, відносна похибка яких не повинна бути меншою f д = 1/3000.

6.3. Визначення відстаней нитковим віддалеміром

Якщо розглянути (рис. 43), то відстань між двома точками, тобто від приладу до рейки, дорівнює

D = D'+ f + S,

де f - фокусна відстань об'єктива, м; S- відстань від оптичного центра об'єктива до осі обертання приладу, м.

За допомогою сітки ниток відстань на рейці AB можна виразити в поділках рейки, тобто кількість таких поділок дорівнює різниці відліків по верхній (в) і нижній (н) нитках.

n = в - н.

Відношення f/ab називають коефіцієнтом ниткового віддалеміра і позначають буквою К, тоді

D'= K х n.       (62)

Теодоліт конструюють так щоб K= 100. Це дає змогу полегшити підрахунки при визначенні відстані.

Величини Sif - постійні, а їх суму позначають через С, і, як правило, цією величиною нехтують. Якщо врахувати її, то

D = K х n + С.            (63)

Слід пам'ятати, що точність при вимірюванні відстаней нитковим віддалеміром невелика, а відносна похибка складає:

а)         при сприятливих умовах 1:300.. .1:400;

б)         при несприятливих умовах 1:100...1:200.

Рис. 43. Хід променів у зоровій трубі

 

Цей спосіб вимірювання відстаней застосовують тоді, коли необхідно знати її з точністю 0,5...2 м. Чим більша відстань тим більша похибка.

Якщо потрібно визначити горизонтальне прокладення, то використовують формулу

d = K x n x cos2 v.

6.4. Вимірювання віддалей світловіддалеміром

Вимірювання віддалей світловіддалеміром полягає в тому, що в дійсності вимірюють час за який проходить світло від джерела до відбивача та в зворотньому напрямі. На цій основі побудували прилад, який назвали світловіддалеміром (рис. 44). Світловіддалемір є джерелом світла і в ньому вмонтований пристрій, який приймає світло від відбивача. В цьому випадку віддаль визначають за формулою

 

де t - час поширення світлової хвилі; v - швидкість поширення світла в атмосфері, яка обчислюється за формулою

 

де с - швидкість поширення світла у вакуумі, с = 299792458±1,2 м/с; n = коефіцієнт заломлення оптичного середовища - атмосфери.

 

1  ... 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33  ... 93 Повернутися на початок книги

Якщо ви хотіли додати книгу, виправити або видалити зверніться за адресою imanbooks @ ukr.net
© 2011Карта сайту