Головна
     

Вторинні енергетичні ресурси та енергозбереження

Втрати на вході для трикутних каналів розраховують за рис.22 дод., за яким при w = 0,898 і ламінарному потоці (Rer < Rex < 2200) знаходять Квхг = Квхх = 0,91.

Тоді

 

Загальні втрати тиску при проходженні повітря через регенератор APr = АРНГ + APbxt = 128 + 6,1 = 134,1 Па; APx =APhx +APbxx = 134 + 8,7 = 142,7 Па.

Виконують аеродинамічні розрахунки приточної та витяжної систем.

7.3. Використання теплообмінників із проміжним теплоносієм

Системи утилізації з проміжним теплоносієм складаються з теплоутиліза- торів, розташованих у каналах витяжного і припливного повітря, з'єднаних замкнутим циркуляційним контуром, заповненим проміжним теплоносієм. Циркуляція теплоносія здійснюється за допомогою насосів. Повітря, що витя­гується, передає своє тепло проміжному теплоносію, який нагріває припливне повітря.

Установки утилізації варто забезпечувати засобами контролю й автомати­чного регулювання.

Перевагами системи утилізації теплоти з проміжним теплоносієм є:

повна аеродинамічна ізоляція потоків припливного і витяжного повітря, що виключає можливість переносу запахів, бактерій і інших забруднень із повітря, що видаляється;

можливість установлювати системи утилізації при розміщенні приплив­них і витяжних установок на значній відстані одна від іншої;

можливість поєднувати в одну систему різну кількість припливних і ви­тяжних установок і різним тепловим потенціалом повітря, що видаля­ється;

можливість застосування водяних повітронагрівачів, що серійно випус­каються промисловістю;

можливість установлювати системи утилізації на діючих підприємствах.

До недоліків систем утилізації теплоти з проміжним теплоносієм варто

віднести збільшення теплообмінної поверхні і металоємності системи.

У системах утилізації з проміжним теплоносієм можуть застосовуватися теплообмінники, які серійно випускаються: повітронагрівальним пластинчас­ті КВС, КВБ; повітронагрівальники (калорифери) біметалічні з накатним оре- брінням КСК; повітронагрівальники центральних кондиціонерів.

Для забезпечення циркуляції проміжного теплоносія застосовуються від­центрові насоси загального призначення.

Як проміжний теплоносій можуть застосовуватися незамерзаючі розчини солей і гликолів, а також вода.

Із незамерзаючих розчинів рекомендується застосовувати 28 відсотковий розчин нітриту натрію. Розчин виготовляється за масовим співвідношенням. Контроль за концентрацією розчину виконується 2 рази протягом опалюваль­ного сезону.

Якщо температура проміжного теплоносія в розрахунковому режимі не знижується нижче 5 °С, то як проміжний теплоносій застосовується вода. Во­да, яка використовується як теплоносій, повинна відповідати вимогам, вису­нутим до води теплових мереж із температурою 45 °С і вище в закритих кон­турах циркуляції. Вода з температурою нижче 45 °С у закритих контурах циркуляції повинна мати РН = 6,5.8,5 і містити (не більше): розчинений ки­сень 0,1 мг/л; зважені речовини 10 мг/л; карбонатна жорсткість 3 мг-екв/л.

Розрізняють наступні системи утилізації теплоти з проміжним теплоносієм:

система утилізації теплоти з проміжним теплоносієм при негативних початкових температурах припливного повітря і з перемінною витратою теплоносія;

система утилізації теплоти з проміжним теплоносієм у системах із пози­тивними початковими температурами припливного повітря;

система утилізації теплоти з проміжним теплоносієм у системах із нега­тивними початковими температурами припливного повітря і підігрівом теплоносія.

Розрахунок системи утилізації теплоти з проміжним теплоносієм при нега­тивних початкових температурах припливного повітря і перемінною витра­тою теплоносія

 

1  ... 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53  ... 100 Повернутися на початок книги

Якщо ви хотіли додати книгу, виправити або видалити зверніться за адресою imanbooks @ ukr.net
© 2011Карта сайту