Ботаніка Лабораторні роботи
ЗАВДАННЯ 2.
Виготовлення препаратів
На заняттях широко використовують
як постійні, так і тимчасові препарати. При накладанні предметів звернути увагу, щоб
предметне скло було чисте. Накривне скельце
слід ополоснути у воді і обережно протерти серветкою з тканини, помістити
його між вказівним та великим пальцями руки.
За допомогою скляної палички або піпетки на середину предметного скла нанести
краплину води. Препарувальною голкою
відпрепарувати шматочок тканини або лезом зробити тоненький зріз тканини чи певного
органа. Тією ж голкою досліджуваний об'єкт
переноситься у краплину води. Потім препарат
накривають накривним скельцем. Для того щоб в препарат не потрапило
повітря, треба накривне скельце взяти двома пальцями за грані, поставити ребром на край рідини, плавно опустити
скельце. Зайву воду слід зібрати фільтрувальним папером. Часто досліджуваний об'єкт
забарвлюють розчином йоду чи іншим барвником. Це можна зробити
відразу в краплині розчину, або після дослідження об'єкта, не знімаючи накривного скельця. Для цього краплину розчину барвника наносять
на предметне скло, а зліва кладуть фільтрувальний
папір. Папір вбиратиме воду з-під накривного
скельця, а на її місце проникатиме розчин барвника.
ЗАВДАННЯ 3
Розглянути структуру клітини
луски цибулі.
За допомогою пінцета і перепарувальної
голки зняти епідерміс із соковитої луски цибулі (3-
Розглянути і замалювати загальний
вигляд об'єкта під малим збільшенням.
Перевести на велике збільшення, розглянути і замалювати клітини, позначивши на малюнку оболонку, цитоплазму
і вакуолі.
Зняти препарат із столика
мікроскопа і, не знімаючи накривне скельце, нанести
краплю 10 % розчину солі біля нього так, щоб
вона з'єдналася з водою під скельцем, а
потім з протилежного боку «витягнути» воду з-під накривного скельця фільтрувальним
папером.
При малому збільшенні спостерігати
процес плазмолізу; при великому — вивчити і замалювати клітини
в стані плазмолізу, позначивши на малюнку
оболонку, цитоплазму і порожнину клітини (мал. 3).
ЗАВДАННЯ 4
Вивчити будову клітини листка
елодеї. Рух — основна фізіологічна функція
цитоплазми.
1. Зняти пінцетом листок з гілки елодеї,
покласти в краплю води на предметне скло і покрити накривним скельцем.
Мал. 3. Клітини
луски цибулі: а, б, в
— послідовна побудова малюнка: 1 — постійний шар цитоплазми; 2 — оболонка клітини; 3 — вакуоль з клітинним
соком; 4 — ядра; 5 — нитка цитоплазми;
г, д, е, — різні картини плазмолізу: г — випуклий плазмоліз; д, е
— судорожний плазмоліз; 6 — пори
Розглянути клітини листка
при малому збільшенні, звернувши увагу
на форму листка.
Знайти на препараті ядро, вакуоль і хлоропласти клітини.
Злегка підігріти препарат
і розглянути коловий рух цитоплазми. На
малюнку позначити рух цитоплазми стрілками (мал. 4).
ЗАВДАННЯ 5. Поділ ядра і клітини
Розглянути при великому збільшенні
мікроскопа готовий препарат кінчика кореня цибулі, на якому зафіксовані різні фази мітозу.
Ріст рослин відбувається завдяки
збільшенню кількості вегетативних (соматичних) клітин. Найбільш поширеним способом поділу ядра є мітоз (непрямий поділ або каріокінез). Біологічна суть мітозу полягає в тому, що
дві дочірні клітини, які при цьому утворюються, мають таку ж кількість хромосом, як і материнська
клітина. Це зумовлюється тим, що під час поділу до полюсів відходять хроматиди
(половинки хромосом), а не хромосоми.
Мітоз умовно поділяють на 2 частини: каріокінез (зміни, зв'язані з ядром) та цито- кінез (зміни, зв'язані з цитоплазмою). В
окремих випадках цитокі- нез не відбувається,
що приводить до виникнення багатоядерних клітин. Каріокінез, у свою чергу, поділяється на 4 фази: профазу, метафазу, анафазу і телофазу. В профазі відбувається
набухання ядра, розчинення ядерної оболонки,
змішування каріоплазми з цитоплазмою,
спіралізація хроматина і утворення хромосом, розчинення
ядерець. У метафазі на полюсах клітини
формується веретено поділу хромосом. Хромосоми, які складаються з двох хроматид, розміщуються в екваторіальній площині клітини так, що
кожна з хроматид тієї самої хромосоми прикріплюється до ниток веретена протилежних полюсів. В анафазі нитки ахроматинового
веретена скорочуються і розтягують до полюсів хроматиди. Таким чином,внаслідок розходження
хроматид біля кожного полюса клітини знаходиться однакова
кількість хромосом, яка дорівнює кількості хромосом материнської клітини. В телофазі формуються ядра дочірніх
клітин: хромосоми на різних полюсах клітини набухають, зближуються і утворюють два щільних згустки, які
перетворюються на два ядра. У цитокінезі формується
серединна пластинка та первинні оболонки двох дочірніх клітин і вміст клітини розділяється
на дві частини (мал. 5).
1 ... 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 ... 91 Повернутися на початок книги
