Ботаніка Лабораторні роботи
Запасні білки відкладаються
в протеопластах органів запасання. Вони відрізняються від конституційних
білків клітин тим, що розчиняються у
воді, а при висиханні кристалізуються. Оскільки
кристали можуть розчинятися і забарвлюватися, їх називають кристалоїдами.
Найбільш розповсюджені алейронові зерна, які утворюються
в результаті висихання вакуолей у визрілому насінні багатьох рослин. Алейронові зерна можуть бути простими, якщо
в них утворюється білковий кристалоїд, і
складними, якщо в них утворюється білковий
кристалоїд і один або кілька глобоїдів, що являють собою магнезіально-кальцієву сіль інозитофосфорної кислоти.
Жирні масла накопичуються
в оліопластах, або у вигляді крапельок
у цитоплазмі. Це найбільш економна форма запасних поживних речовин, що зустрічаються у насінні технічних
культур.
Оболонка рослинної клітини
міцна, еластична і надає клітині певної
форми. Під час поділу клітини першою виникає серединна пластинка, яка складається з протопектинових речовин
і є спільною для обох сусідніх клітин. Протопласти цих клітин
з обох сторін відкладають на серединну пластинку первинну
оболонку, вона тонка і складається з
пектинових речовин з невеликою кількістю геміцелюлози і целюлози.
Після припинення росту клітинної оболонки в довжину утворюється вторинна
оболонка, шляхом накладання з внутрішньої сторони на первинну. В складі вторинної оболонки переважає целюлоза. Сформована клітинна оболонка складається з серединної пластинки, первинної та вторинної оболонок.
Залежно від місця розміщення
і функції, яку виконують оболонки клітин, вони можуть видозмінюватися. Розрізняють такі
видозміни: здерев'яніння
— відбувається внаслідок відкладання лігніну у матриксі оболонки,
що приводить до підвищення твердості, втрати еластичності
та зменшення проникності; мінералізація — відкладання в матриксі оболонки значної кількості мінеральних речовин, найчастіше кремнезему або оксалату кальцію, що кристалізуються, при цьому оболонка набуває
твердості і крихкості (у хвощів, злаків, осок); скорковіння — відкладання на вторинну
оболонку з внутрішньої сторони жироподібної речовини суберину, що приводить до втрати проникності та відмирання живого вмісту
клітин; кутинізація — відкладання на зовнішню сторону оболонки
епідермальних клітин кутину, що на повітрі твердне і утворює
плівку, яка зменшує випаровування з поверхні
листків і виконує захисну функцію; ослизнення
— набухання у воді целюлози і пектинових речовин, що відбувається під час проростання насіння.
Сьогодні для вивчення зовнішньої
та внутрішньої будови органів рослин використовують різноманітні збільшувані прилади: лупу, світловий та електронний мікроскопи.
Ручна лупа дає збільшення
об'єкта від 2 до 25 разів, її використовують у польових умовах, а також в лабораторних — при вивченні окремих частин будови рослин. Вона складається з механічної та оптичної частин.
Механічними частинами є підставка, з'єднувальна
скоба, макрогвинт, предметний столик, затискачі, оптичними — окуляр
і дзеркало. Об'єкт (листок, частину квітки, насіння) розміщують
на предметному столику і, покручуючи макрогвинтом, регулюють чіткість зображення.
Мікроскоп — оптико-механічний прилад, який дає можливість отримати
збільшене зображення предметів. Сучасні біологічні мікроскопи дають збільшення зображення від 50 до 1400 разів.
У мікроскопі виділяють дві
частини: оптичну та механічну (мал. 2).
Оптична частина складається
з трьох систем: об'єктивів, окулярів та освітлювачів. Об'єктив мікроскопа складається із системи лінз,
Мал. 2. Будова
мікроскопа: 1 — револьвер; 2 — об'єктиви; 3 — накривне скельце;
4 — клеми; 5 — пред- метиий столик; 6 — гвинт наведення об'єкта;
7 — конденсор; 8 — дзеркало; 9 —
мікрометричний гвинт; 10 — макрометричний гвинт; 11 — тубусотри- мач; 12 —
окуляр; 13 — предметне скло
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 91 Повернутися на початок книги
