Ботаніка Лабораторні роботи
Мітохондрії являють собою
органоїди у вигляді дрібних зерняток, паличок
або ниток, які забезпечують енергетичні потреби клітини. Мітохондрії та пластиди мають власний спадковий
апарат у вигляді молекули ДНК.
Рибосоми — це дрібненькі, сферичні гранули, які під електронним мікроскопом видно у вигляді темних цяточок. В
рибосомах з амінокислот утворюються білкові молекули. Білки
надходять у ка- нальці ендоплазматичної сітки і розносяться
по всій клітині. Ендоплазматична сітка (ендоплазматичний ретикулум) — це розгалужена система ультрамікроскопічних каналів, пухирців
і цистерн, яка безперервно змінюється. Розрізняють
дві форми ретикулума — гранулярний, який
на поверхні має дрібні гранули (рибосоми) і
виконує функцію синтезу ферментів, транспортування
речовин, утворення нових мембран; агранулярний (гладенький), який
не має рибосом і бере участь у синтезі і транспортуванні ефірних олій, смол, каучуку.
Апарат Гольджі, або диктіосоми — це групи сплющених цистерн, обмежуваних мембраною, які лежать паралельно. По краях цистерн розміщені дрібні пухирці. Цистерни
можуть розширюватися, утворюючи великі
вакуолі. Вони пов'язані з ендоплазматичною
сіткою як просторово, так і функціонально. В
пухирцях можуть накопичуватися ефірні олії,
слиз або деякі речовини вторинного синтезу. Пухирці,які відчленяються від цистерн, надходять у вакуолі. Вони виконують секреторну
функцію.
Сферосоми — округлі тільця, мають мембранну оболонку. Це — центри синтезу
і накопичення рослинних жирів.
Лізосоми — округлі тільця, що мають на поверхні мембрану. В їх матриксі
міститься багато різних ферментів, які розщеплюють різні органічні
речовини.
Клітинний центр (центросоми) — органоїд, розташований
біля ядра і складається з двох центріолей та центросфери. Під
час поділу ядра бере участь у формуванні ахромати нового веретена.
Фізіологічно активні речовини: ферменти, вітаміни, фітогормо- ни виробляються цитоплазмою та іншими органоїдами клітини, хоч і втратили безпосередній зв'язок з протопластом. Вони зберігають свою активність, навіть коли
клітина руйнується.
Ферменти — клітинні каталізатори
біохімічних реакцій. Винайшов їх у 1819 р. російський учений К.
Кіркхгоф. Тепер відомо близько 2000 ферментів. Основу ферментів становлять білки. Ферменти
прискорюють біохімічні реакції у десятки і сотні разів
Вітаміни — це фізіологічно
активні речовини з різною фізіологічною дією. Ними збагачені різні рослини. Без вітамінів
неможливий обмін речовин. їх створюють
тільки рослинні клітини. Відомо близько 40 вітамінів, які поділяють на дві групи :розчинні у воді
і розчинні в жирах.
Фітогормони — це гормони, які виробляє протопласт рослинної клітини. Вони
регулюють ріст, розвиток і розмноження клітин. Це органічні сполуки, які утворюються в активно
ростучих тканинах верхівок стебел і коренів, переносяться в
інші частини рослини і регулюють фізіологічні процеси.
У живих клітинах можна спостерігати
рух цитоплазми, який сприяє обміну речовин. Зустрічаються
такі типи руху цитоплазми: круговий або ротаційний, коли в центрі клітини розміщена одна велика вакуоля; циркулярний або струмчастий, коли в клітині
є кілька вакуолей і цитоплазма рухається навколо кожної вакуолі окремо; коливальний, коли дрібні часточки в цитоплазмі
рухаються плавно в одному напрямку; фонтануючий, коли цитоплазма в основному рухається від
основи клітини, а в постінному — в протилежному
напрямку.
Неактивні частини клітини
— продукт життєдіяльності активних частин, тобто похідні протопласта. До неактивних частин відносять клітинну оболонку,
вакуолі та клітинні включення у вигляді запасних поживних
речовин, мінеральних солей, кристалів
тощо. В клітинах органів запасу рослин
відкладаються вуглеводи, білки та жири. Запасні
вуглеводи відкладаються у вигляді вторинного крохмалю, що нагромаджується
в амілопластах насіння, бульб, цибулин, коренеплодів кореневищ, стовбурі
дерев і т.д. За своєю будовою крохмальні зерна — сферокристали, які постійно
наростають зовні, тому багато з крохмальних зерен має шаруватість. Шаруватість може бути концентричною та ексцентричною. Крім цього, розрізняють три типи крохмальних
зерен: прості — коли утворювальний центр один, навколо якого відкладаються шари крохмалю; складні — коли утворювальних центрів декілька
і кожний має лише власні шари крохмалю; напівскладні
— якщо кілька утворювальних центрів мають не тільки власні шари крохмалю, а й загальні.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 91 Повернутися на початок книги
