Ботаніка Лабораторні роботи
Лабораторна робота № 2 Тема: Корінь — вегетативний орган
Поняття про вегетативні органи.
Визначення та функції кореня.
Еколого-морфологічна
характеристика кореневих систем. Зони кореня,
їх будова і функції. Первинна будова кореня (епіблема, первинна кора, центральний циліндр). Вторинна будова кореня
дводольних рослин (первинна і вторинна
ксилема та флоема, камбій, вторинна кора, покривна тканина).
Метаморфозні корені, коренеплоди, кореневі бульби, мікоризи, бульбочки.
Методичні
вказівки
Під час вивчення слід з'ясувати поняття «органи рослини», знати, що рослина складається
з вегетативних та генеративних органів; потрібно пам'ятати, які органи належать до вегетативних, а які до репродуктивних. Вивчаючи органи рослин, треба добре усвідомити, що розчленування тіла
рослин відбувається поступово, в процесі їх еволюційного розвитку. Еволюція розвитку рослин привела до деяких
закономірностей, характерних для органів рослин, таких, як симетрія, полярність, геотропізм. Студент повинен знати їх, оскільки вони мають практичне значення при вирощуванні культурних
рослин (садіння цибулин, вкоріненні живців, щепленні).
Вивчаючи вегетативні органи, потрібно
пам'ятати, що у вищих рослин вони закладені в зародку рослини.
Слід також вивчити форми та
функції коренів, типи кореневих систем на прикладі трав'янистих рослин, звернути увагу на відмінність коренів головних, бічних, додаткових та розвиток кореневих систем, їх
форму, довжину, глибину залягання залежно
від виду рослини, характеру ґрунту, водного
режиму.
Вивчати різні форми коренів, типи кореневих систем треба на живих рослинах, а
зібраний матеріал використати для складання морфологічного гербарію. Необхідно звернути увагу на зони кореня, їх
будову та функції, зону всмоктування або зону кореневих волосків.
При вивченні анатомічної будови
потрібно добре засвоїти особливості первинної будови, як розміщені елементи лубу (флоеми) і деревини (ксилеми). Треба
пам'ятати, що первинна будова (наявність прокамбію, ксилеми І, флоеми І) властива молодим кореням усіх рослин. В однодольних рослин вона зберігається майже без змін протягом
всього періоду життя кореня. У дводольних — з появою першого
справжнього листка первинна будова змінюється вторинною, що пов'язано з ростом кореня в товщину. Перехід від первинної до вторинної будови
починається в центральному осьовому циліндрі кореня первинної будови і зводиться
до такого:
з паренхільних клітин, які розміщені з внутрішнього боку первинної
флоеми радіального пучка кореня, виникає пучковий камбій. У результаті його діяльності зовні від камбію утворюється вторинна
флоема (ситоподібні трубки, клітини-супутники і луб'яна паренхіма), а всередині — вторинна ксилема (судини, трахеїди, деревні волокна
і деревна паренхіма). Елементів вторинної ксилеми відкладається більше, ніж елементів вторинної флоеми;
клітини перициклу також починають
ділитися. При цьому утворюється міжпучковий
камбій. Клітини пучкового і міжпучкового камбію через деякий
час з'єднуються і утворюється безперервне кільце камбію;
одночасно клітини перициклу
утворюють зони паренхімних клітин, у зовнішній частині яких
закладається вторинна твірна тканина — фелоген. Фелоген, двобічно ділячись,
відкладає назовні корок (вторинну
покривну тканину), а всередину — основну тканину — перидерму.
Слід зосередити увагу на ендодермі
і перециклі, їх функціях, розміщенні механічних
елементів у корені. Для цього можна використати
відповідні малюнки в навчальному посібнику.
Вивчаючи метаморфізовані органи, треба мати на увазі, що в багатьох рослин, у зв'язку із зміною функцій і пристосуванням
до умов росту, у процесі еволюції відбулись істотні перетворення
у формі та будові. Такі перетворення набули спадкового характеру
та дістали назву метаморфоз (видозміни). Студент повинен знати складові чистини коренеплодів та їх походження.
1 ... 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 ... 91 Повернутися на початок книги
