Цивільна безпека
З < ГДК - Сф,
де З — концентрація речовини
у життєвому середовищі, яка може бути
створена джерелом забруднення, мг/л.
За значенням концентрації «З» знаходять величину гранично допустимого
викиду для відповідного об'єкту господарювання. Дотримання цих критеріїв гарантує безпеку людини у життєвому середовищі.
Концепція прийнятного ризику
може бути ефективно застосована для будь-якої
сфери діяльності, галузі виробництва, підприємств, організацій, установ. Відомості наскільки ризик є прийнятним чи
неприйнятним будуть впливати на багато вхідних даних та міркувань,
серед яких не останнє місце посідають вартісні характеристики
ризику, оскільки головним завданням управління і є саме визначення
вартості ризику.
2.2. Застосування ризик-орієнтованого підходу до попередження надзвичайних ситуацій
Критерії
ймовірнісної оцінки ризиків
Міжнародним суспільством під
проводом Всесвітньої торгіве- льної організації (WTO) встановлено відповідні умови до застосування
методів імовірнісної оцінки ризиків для прийняття рішень про потенційну небезпеку
для людини, об'єктів, технологій, процесів до виникнення надзвичайної (аварійної) ситуації. Вони
базуються на конвенціях, стандартах і
рекомендаціях, розроблених під керівництвом секретаріатів Міжнародної
морської організації (ІМО), Міжнародної
конвенції захисту рослин (ІРРС), Міжнародного бюро епізоотій (епідемій) (OIE), Комісії «Кодекс Аліментарі- ус» (СООЕХ) тощо, при сприянні регіональних організацій, які
діють під егідою зазначених структур. Відповідність вимогам WTO, ІМО, ІРРС, OIE, СООЕХ
при застосуванні методів ймовірнісної оцінки ризиків визначається
за наступними критеріями.
По-перше, це наявність наукової обґрунтованості, тобто
використання самих надійних і повних вихідних даних для проведення
оцінок ризику та активне залучення науково-дослідницьких установ до цієї роботи; застосування комплексного
підходу, який містить детальне вивчення
предмета дослідження й оцінки, своєчасне виявлення невизначеності
та пропусків у вихідних даних, здатність
до врахування нової інформації. По-друге, це логічність та доступність оцінки ризиків, які
враховують її актуальність, раціональність, обґрунтованість та об'єктивність. По-третє, — її практична спрямованість, а саме — відповідність
наявним ресурсам та сумісність з вимогами спеціалізованих установ,
котрі є провідними у досліджуваній галузі. Наступний
критерій — документальна обґрунтованість, за
якою вся отримана при оцінці ризику інформація обробляється, оцінюється
і подається в систематизованому та логічно структурованому
вигляді з достатнім ступенем деталізації для того, щоб зацікавлені
сторони мали можливість зрозуміти і підсумковий документ, і
сам процес його створення (принцип прозорості). При чому обов'язково необхідно дотримуватися
експлі- цитного (чітко і ясно відображеного) характеру прийнятих допущень і передумов
та відкритості для необхідних змін. Фахівцям з оцінки ризиків
слід усвідомлювати свою відповідальність за документальне
оформлення, просування та результати проведеної експертизи і надавати зацікавленим сторонам можливість зробити до неї
свій внесок у вигляді додаткової науково-практичної інформації і зауважень. Не менш важливим критерієм
є гнучкість результатів оцінки ризику. Наприклад, відомості про поширення захворювань повинні
бути гнучкими з точки зору їхньої корисності для широкого діапазону різноманітних
ситуацій, а сам процес оцінки ризику, при
його відповідності встановленим вимогам, — динамічним і здатним до оперативного сприйняття та урахування нових вихідних
даних, технологій і методів оцінки. Слід
також враховувати як критерій — повчальність, котра пропонує, наприклад, для
оцінки ризику поширення захворювань, забезпечення широкого
охоплення різних ситуацій з метою розповсюдження отриманих результатів на інші, аналогічні події.
1 ... 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 ... 62 Повернутися на початок книги
