Цивільна безпека
За своєю суттю величина k(x) характеризує динаміку серед- ньостатистичного
поводження суб'єкта. У випадку відсутності
якого-небудь конкретного плану дій в умовах НС і непідготовленості населення можна припустити, що k(x) = 1. При наявності плану такого роду системи оповіщення про
аварію і підготовленість населення до дій в умовах НС k(x) < 1.
Практичний досвід показує, що після потрапляння X у зону дії НС перші 5...10 хв ідуть на прийняття людьми рішення щодо
запобігання небезпеки (наприклад, вихід
у задану точку збору і ін.), тому цей період можна віднести
до періоду неадекватних дій. В інтервалі 10...30 хв після оповіщення вже мають місце цілеспрямовані дії щодо
запобігання небезпеки. Але слід враховувати,
що незважаючи на наявність усіх необхідних систем і
засобів, визначений контингент населення буде все одне реагувати
неадекватно.
5.2. Оцінка збитків
від наслідків надзвичайних ситуацій
Оцінка ризиків виникнення
несприятливого впливу на систему «Л-Т-С.»
Поняття про збиток, як результат прояву небезпек. Аналіз впливу
різних природних явищ на людину, суспільство й об'єкти матеріальної культури, аварій у сфері
виробничої діяльності суспільства свідчать,
що вини часто супроводжуються людськими жертвами. До
того ж, можуть завдавати шкоди здоров'ю
людей, довкіллю, значні матеріальні втрати
і порушувати умови життя населення, тобто утворювати сукупний
соціально — економічний збиток. У загальному випадку до економічних
наслідків небезпечних подій належать: скорочення
основних виробничих потужностей у результаті їх повного або
часткового руйнування, втрати об'єктів
соціально — культурної сфери, вилучення з господарського обороту с/г, лісових
і водяних угідь, скорочення трудових ресурсів і робочої сили; зниження рівня життя населення, непрямі збитки і збитки втраченої вигоди в сфері матеріального виробництва і послуг, витрати суспільства на ліквідацію
їхніх наслідків тощо. Економічний збиток диференціюється на
прямий, посередній, збиток
від втраченої вигоди, витрати на ліквідацію наслідків небезпечних
ситуацій.
Прямий збиток складається
з господарського і демографічного. Елементи
прямого господарського збитку: руйнування будинків культурно — побутового призначення, виробничих, адміністративних господарських будинків і
споруд, вихід з ладу транспортних засобів, верстатів, устаткування; втрата запасів сировини і матеріалів, готової продукції, сільськогосподарських, лісових, водяних
угідь; зниження обсягу виробництва. Елементи
прямого демографічного збитку: зменшення трудових ресурсів
за рахунок загибелі населення, міграційного відтоку з зони
НС, скорочення робочої сили внаслідок тимчасової втрати працездатності.
Непрямий збиток утворюється
в результаті дії вторинних вражаючих чинників НС. До елементів непрямого збитку належать: економічні
втрати суб'єктів господарської діяльності, списання, як безнадійної, кредиторської заборгованості
потерпілих від НС підприємств, компенсації, матеріальна
допомога й інші одноразові виплати потерпілим, додаткові витрати, що пов'язані
зі зміною маршрутів транзитних транспортних потоків. Збиток від втраченої вигоди відбивається у недоодержанні прибутку
чи очікуваних результатів у зв'язку зі
зривом виробничих програм, програм розвитку виробництва і сфери
послуг.
Витрати на ліквідацію HC та її наслідків поділяються на:
ліквідацію
HC (передислокацію сил та засобів, витрату запасів, додаткові виплати залученим до ліквідації HC, медичну допомогу тощо);
відновлення
OE і населення (медичну і психологічну реабілітацію, санаторно — курортне лікування тощо).
Екологічні ризики, що пов'язані з загрозою здоров'ю і життю людей, з одного боку, і з загрозою стану життєвого середовища, з
іншого, характеризуються як однаковими, так
і різними ознаками. Вони можуть походити
від джерел безупинної або разової дії. Джерелами безупинної
дії є шкідливі викиди від стаціонарних установок та транспортних систем, результати використання добрив, інсектицидів і гербіцидів у сільському господарстві, місця зосередження промислових та побутових відходів (відвали порід біля вугільних шахт, могильники
гірничо — металургійних підприємств, міські
смітники тощо). Разовими джерелами можуть бути аварійні викиди
шкідливих речовин у наслідок вибухів чи інших аварійних ситуацій на промислових
об'єктах, а також дорожньо-транспортні аварії під час перевезення небезпечних хімічних речовин. Причинами разових викидів можуть
бути і природні катастрофи (землетруси
і зсуви, бури й урагани, повені та вулканічні
виверження). Шзалежно від характеру дії джерела небезпеки, результатом прояву останньої виступає
збиток, що завдається і людям, і довкіллю. Це вимагає одночасного розгляду
обох видів екологічного ризику. Разом з тим,
у багатьох випадках екологічні ризики, що пов'язані з загрозою здоров'ю і життю людей необхідно розглядати окремо від ризиків, обумовлених
загрозою стану життєвого середовища.
1 ... 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 ... 62 Повернутися на початок книги
